Православие как знамя борьбы за казацкую автономию в составе Речи Посполитой

Autor: Shcherbak, Vitalii
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Skhid; № 6(164) (2019): HISTORICAL SCIENCES; 39-43
Схид; № 6(164) (2019): ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ; 39-43
Схід; № 6(164) (2019): ІСТОРИЧНІ НАУКИ; 39-43
ISSN: 1728-9343
2411-3093
Popis: The relevance of the article is conditioned by the need to uncover the genesis of state-developing processes in Ukraine as part of the European socio-cultural space of New time. The purpose of the study is to find out the basic principles and ways of forming the idea of Cossack autonomy in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of XVI - the first half of XVII c. The methodology is based on the application of general scientific (analysis, synthesis, retrospection) and specifically historical (problem-chronological, historical-comparative and critical-analytical) methods of scientific research. It clarifies the genesis of the self-government of the Zaporozhye community and the extension of its principles to the Dnieper region. Key focus is dedicated to the role of Orthodoxy in this process via the leaders of Zaporozhian Army and Ukrainian high clergy. The author proves that the principles of self-government as an important factor of autonomy were formulated in Zaporozhian Sich. This led to the appearance of various political projects, where the leading role was assigned to the Zaporozhian Army. The union of the Cossack elite with the Orthodox hierarchs promoted an awareness of the positions of both parties in the conditions of Polish expansion. It was fully manifested during the Cossack rebellions in Ukraine in the 20-30s of the XVII c., which led to the formation of the idea of Cossack autonomy within the Polish-Lithuanian Commonwealth. The results of the research will contribute to the study of the evolution of the state idea in early modern Ukraine.
Актуальність статті обумовлена потребою розкриття генези державотворчих процесів в Україні як частини європейського соціокультурного простору Нового часу. Мета студії полягає у з’ясуванні основних засад і шляхів формування ідеї козацької автономії в Речі Посполитій наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Методологія заснована на застосуванні загальнонаукових (аналіз, синтез, ретроспекція) та специфічно історичних (проблемно-хронологічних, історико-порівняльних та критично-аналітичних) методів наукового дослідження. Аргументовано висвітлено ґенезу самоврядування запорозької спільноти та поширення її принципів на територію Подніпров’я. Увага акцентується на ролі православ’я в цьому процесі через спілку очільників Війська Запорозького та українських духовних ієрархів. Автор доводить, що засади самоврядності як важливого чинника автономії були сформульовані на Запорозькій Січі. Це зумовило появу різних політичних проектів, в яких провідна роль відводилася Війську Запорозькому. Союз козацької верхівки з православними ієрархами сприяв усвідомленню позицій обох сторін в умовах польської експансії. Повною мірою він проявився під час козацьких повстань в Україні 20-30-х років XVII ст., що зумовило формування ідеї козацької автономії в межах Речі Посполитої. Результати дослідження сприятимуть вивченню еволюції державної ідеї в ранньомодерній Україні.
Актуальность статьи обусловлена необходимостью раскрытия генезиса процессов государственного строительства в Украине как части европейского социокультурного пространства Нового времени. Цель исследования заключается в выяснении основных принципов и путей формирования идеи казацкой автономии в Речи Посполитой в конце XVI - первой половине XVII в. Методология основана на применении общенаучных (анализ, синтез, ретроспекция) и специфически исторических (проблемно-хронологических, историко-сравнительных и критически-аналитических) методов научного исследования. Аргументированно отражены генезис самоуправления запорожского сообщества и распространение его принципов на территорию Поднепровья. Внимание акцентируется на роли православия в этом процессе через союз руководителей Войска Запорожского и украинских духовных иерархов. Автор доказывает, что принципы самоуправления как важного фактора автономии были сформулированы в Запорожской Сечи. Это обусловило появление различных политических проектов, в которых ведущая роль отводилась Войску Запорожскому. Союз казацкой верхушки с православными иерархами способствовал осознанию позиций обеих сторон в условиях польской экспансии. В полной мере он проявился во время казацких восстаний в Украине 20-30-х годов XVII в., что обусловило формирование идеи казацкой автономии в границах Речи Посполитой. Результаты исследования будут способствовать изучению эволюции государственной идеи в раннемодерной Украине.
Databáze: OpenAIRE