Роль белков теплового шока в прогнозировании течения климактерического синдрома
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Ukrainian Journal «Health of Woman»; No. 4(161) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 43-48 Ukrainian Journal «Health of Woman»; № 4(161) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 43-48 Український журнал "Здоров'я жінки"; № 4(161) (2022): Український журнал Здоров’я жінки; 43-48 |
ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |
Popis: | The problem of menopause has been relevant for many decades. A pathogenetically justified method of treatment, taking into account the change in the hormonal background of a woman, is hormone replacement therapy. Determination of immune markers of cellular homeostasis is one of the promising directions, therefore, the study of changes in the levels of antibodies to HSP60 can become a reliable marker of both the course and compensation of disorders of the neurovegetative state in perimenopause. Purpose - to study the role of anti-Müllerian, follicle-stimulating, luteinizing, thyroid-stimulating hormones, antibodies (IgG) to human heat shock protein 60 (HSP60) and its bacterial homologue (GroEl), and obstetric history on the diagnosis and treatment of vasomotor symptoms in perimenopausal women. Materials and methods. 158 patients with climacteric syndrome in perimenopause were examined in the period October 2019 - March 2022. The Group 1 (main) included 80 patients who agreed to treatment and received it according to the standard scheme: combined treatment in a cyclical regimen - estrogens (17β-estradiol) + progestogens (dydrogesterone); the Group 2 (comparison) included 78 women who refused treatment due to estrogen deficiency. Results. Revealed a decrease (p Проблема климактерия актуальна уже на протяжении многих десятилетий. Патогенетически обоснованным методом лечения, учитывая изменение гормонального фона женщины, является заместительная гормональная терапия. Определение иммунных маркеров клеточного гомеостаза является одним из перспективных направлений, поэтому изучение изменений уровней антител к HSP60 может стать надежным маркером как течения, так и компенсации нарушений нервно-вегетативного состояния в перименопаузе. Цель - изучить роль уровней антимюллерового, фолликулостимулирующего, лютеинизирующего, тиреотропного гормонов, антител (IgG) к человеческому белку теплового шока 60 (HSP60) и его бактериального гомолога (GroEl); определить акушерский анамнез на диагностику и лечение вазомоторных симптомов у женщин в перименопаузе. Материалы и методы. Обследованы 158 пациенток с климактерическим синдромом в перименопаузе в период с октября 2019 года по март 2022 года. В 1-ю группу (основную) включены 80 пациенток, согласившихся на лечение и получавших его по стандартной схеме: комбинированное лечение в циклическом режиме - эстрогены (17β-эстрадиол) + гестагены (дидрогестерон); а во 2-ю группу (сравнения) - 78 женщин, отказавшихся от лечения из-за наличия эстрогендефицитного состояния. Результаты. Выявлено снижение (p Проблема клімактерію актуальна вже протягом багатьох десятиліть. Патогенетично обґрунтованим методом лікування, враховуючи зміну гормонального фону жінки, є замісна гормональна терапія. Визначення імунних маркерів клітинного гомеостазу є одним із перспективних напрямів, тому вивчення змін рівнів антитіл до HSP60 може стати надійним маркером як перебігу, так і компенсації порушень нервово-вегетативного стану в перименопаузі. Мета - вивчити роль рівнів антимюлерового, фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого, тиреотропного гормонів, антитіл (IgG) до людського білка теплового шоку 60 (HSP60) і його бактеріального гомолога (GroEl); визначити акушерський анамнез на діагностику та лікування вазомоторних симптомів у жінок у перименопаузі. Матеріали та методи. Обстежено 158 пацієнток із клімактеричним синдромом у перименопаузі в період із жовтня 2019 року по березень 2022 року. До 1-ї (основної) групи залучено 80 пацієнток, які погодилися на лікування та отримували його за стандартною схемою: комбіноване лікування в циклічному режимі - естрогени (17β-естрадіол) + гестагени (дидрогестерон); а до 2-ї групи (порівняння) - 78 жінок, які відмовилися від лікування за наявності естрогендефіцитного стану. Результати. Виявлено зниження (p |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |