Правові моделі забезпечення житлом в країнах ЄС

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Analytical and Comparative Jurisprudence; No. 1 (2023): Analytical and Comparative Jurisprudence; 121-126
Аналітично-порівняльне правознавство; № 1 (2023): Аналітично-порівняльне правознавство; 121-126
ISSN: 2788-6018
Popis: In the conducted study, an attempt was made to combine the available statistical information, to rank the data on the EU countries according to the development of housing relations in them. Sweden, Belgium, Luxembourg, the Netherlands, Finland, Cyprus and France are among the countries identified as countries with a high level of housing relations. Housing conditions are below average in the Czech Republic, Slovenia, and Slovakia. Romania has the lowest level of housing relations. There is no single policy for meeting housing needs in the European Union: in modern Europe, there is a wide variety of housing policies and ways of solving the housing issue. This diversity is determined by the historical, civilizational and cultural features of the countries, the level of their economic development. The purpose of the article is to identify common features and analyze the possibility and expediency of their borrowing to the legal space of Ukraine. In the EU countries, four types of residence of citizens in housing can be distinguished: simple private property; mortgaged property; rent at market price; rent at a reduced price or for free. There are differences in the housing sector in the developed countries of Western Europe and in the countries of Eastern Europe. In the territory of the former socialist community, in the housing sector, the right of private ownership prevails over lease relationships; social orientation in meeting housing needs is inferior to commercial interests. In developed countries, one large property (residential object) has 3-4 dependents (residents who are not owners), while in developing countries, a different housing pattern is observed, in which one small property has 1- 2 housing dependents, which is related to the desire to have a smaller number of co-owners and, accordingly, hypothetical legal disputes with them.
У проведеному дослідженні було здійснено спробу об'єднати наявну статистичну інформацію, ранжувати дані щодо країн ЄС відповідно до розвиненості в них житлових відносин та правових моделей забезпечення житлом. Серед держав, визначених як країни з високим рівнем житлових відносин, варто відзначити Швецію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, Фінляндію, Кіпр та Францію. Нижче за середні житлові відносини розвинені в Чехії, Словенії, Словаччині; найнижчий рівень житлових відносин має Румунія. Єдиної політики щодо задоволення житлової потреби в Європейському союзі немає: у сучасній Європі існує велика різноманітність житлових політик, способів вирішення житлового питання. Ця різноманітність зумовлена історичними та цивілізаційно-культурними особливостями країн, рівнем їх економічного розвитку. В країнах ЄС можна виділити чотири типи проживання громадян у житлах: проста приватна власність; власність з іпотекою; оренда за ринковою ціною; оренда за зниженою ціною або безкоштовно. Доцільним є приділення більшої уваги в Україні четвертій формі забезпечення громадян житлом (особливо в контексті масових внутрішніх переселень зумовлених військовою агресією). Існують відмінності житлової сфери у розвинених країнах Західної Європи та у країнах Східної Європи. На території колишнього соціалістичного співтовариства у житловій сфері право приватної власності переважає над орендними відносинами; соціальна спрямованість у задоволенні житлової потреби поступається комерційним інтересам. В розвинених країнах на одну власність (житловий об’єкт) великого розміру припадає 3–4 утриманці (мешканців, які не є власниками); у державах, що розвиваються, спостерігається інша житлова модель, за якої на одну власність невеликого розміру припадає 1–2 утриманця житла та, відповідно, гіпотетичних юридичних спорів з ними.
Databáze: OpenAIRE