ВПЛИВ НЕРАЦІОНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ НА ПРОГНОЗ ЛІКУВАННЯ ТА ВИЖИВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З COVID-19
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; No. 4(97) (2021); 69-74 PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; № 4(97) (2021); 69-74 |
ISSN: | 2519-2078 2520-226X |
Popis: | IIntroduction. The COVID-19 pandemic became a major challenge for healthcare systems around the world. The development and improvement of basic treatments for coronavirus patients is important to improve public health and improve quality of life after recovery. The aim of the study: to determine the frequency and structure of prescribing antibacterial drugs in the prehospital and hospital stages, used in patients with COVID-19. Assess the relationship between irrational use of antibacterial drugs with the length of hospital stay of patients with coronavirus disease, the risk of transfer to the intensive care unit (ICU) and mortality. Materials and methods: Statistical, retrospective analysis of 400 case histories of patients with COVID-19 who were treated at the Municipal Non-Profit Enterprise «Kyiv City Clinical Hospital №17» (KNP «KMKL#17») for the period from September 2020 to November 2021 with severe coronavirus disease. Results: 400 medical charts were selected for the study, which were divided into two groups according to the purpose of antibacterial therapy. Of the group of patients who received pre-hospital antibacterial therapy (200 people), indications for its appointment had only 7 % of patients. Among the group receiving antibacterial drugs there is a prolongation of the length of stay in the hospital, the risk of transfer to ICU increases. There is also higher risk of mortality in patients of group 1 (14,5 %), compared with group 2 (8 %), whose antibacterial drugs were not prescribed at the prehospital stage. Conclusion: as a result of the study it was found that patients who were unreasonably prescribed antibacterial therapy prolongs the period of general hospitalization by 2.3 ± 0.8 days, increasing the need for transfer of patients due to deterioration to ICU by an average of 13 %, increase in the incidence of antibiotic-associated diarrhea by 7-8 %, and there is a tendency to increase mortality from COVID-19. Antibacterial drugs should be used only on the basis of indications in the case of proven bacterial co-infection (superinfection) or reasonable suspicion of it in patients with respiratory disease caused by SARS-CoV-2 and in no case should be prophylactic. Пандемия COVID-19 стала большим испытанием для систем здравоохранения всего мира. Разработка и совершенствование основных методов лечения пациентов с коронавирусной болезнью имеет большое значение для улучшения показателя общественного здоровья и повышения качества жизни после выздоровления больных. Цель исследования: определить частоту и структуру назначения антибактериальных препаратов на догоспитальном и госпитальном этапах, применявшихся у пациентов с COVID-19. Оценить связь нерационального применения антибактериальных препаратов с длительностью пребывания пациентов с коронавирусной болезнью в стационаре, риском перевода в отделение интенсивной терапии (ВИТ) и летальностью. Материалы и методы: Статистический, ретроспективный анализ 400 историй болезней пациентов с COVID-19, находившихся на лечении в Коммунальном некоммерческом предприятии «Киевская городская клиническая больница №17» (КНП «КГКБ №17») за период с сентября 2020 года по ноябрь 2021 года с тяжелым течением коронавирусной болезни. Результаты: Для исследования отобрано 400 историй болезней, разделенных на две группы по назначению антибактериальной терапии.Из группы пациентов, получавших на догоспитальном этапе антибактериальную терапию (200 человек), показания к ее назначению имели всего 7 % пациентов. Среди группы пациентов, получавших антибактериальные препараты, отмечается удлинение продолжительности пребывания в стационаре, повышается риск перевода в ОИТ. Также отмечается увеличение риска летальности у пациентов 1 группы (14,5 %) по сравнению с 2 группой (8 %), антибактериальные препараты которым на догоспитальном этапе не назначались. Выводы: в результате проведенного исследования было установлено, что у пациентов, которым необоснованно была назначена антибактериальная терапия, удлиняется срок общей госпитализации на 2,3 ± 0,8 суток, растет потребность в переводе пациентов вследствие ухудшения состояния в ОИТ в среднем на 13 %, отмечается увеличение частоты развития антибиотик-ассоциированной диареи на 7-8 %, а также наблюдается тенденция к росту летальности от COVID-19. Антибактериальные препараты должны назначаться исключительно по показаниям в случае доказанной бактериальной коинфекции (суперинфекции) или обоснованного подозрения на нее у пациентов, имеющих респираторное заболевание, вызванное SARS-CoV-2 и ни в коем случае не должны нести характер профилактических средств Вступ. Пандемія COVID-19 стала великим випробуванням для систем охорони здоров’я усього світу. Розробка і вдосконалення основних методів лікування пацієнтів на коронавірусну хворобу має велике значення для покращення показника громадського здоров’я та підвищення якості життя після одужання хворих. Мета дослідження: визначити частоту та структуру призначення антибактеріальних препаратів на догоспітальному та госпітальному етапі, що застосовувались у пацієнтів з COVID-19. Оцінити зв’язок нераціонального застосування антибактеріальних препаратів з тривалістю перебування пацієнтів з коронавірусною хворобою у стаціонарі, ризиком переводу у відділення інтенсивної терапії (ВІТ) та летальністю. Матеріали та методи: Статистичний, ретроспективний аналіз 400 історій хвороб пацієнтів з COVID-19, які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №17» (КНП «КМКЛ№17») за період з вересня 2020 року по листопад 2021 року з тяжким перебігом коронавірусної хвороби. Результати: Для дослідження відібрано 400 історій хвороб, які були поділені на дві групи за призначенням антибактеріальної терапії. Із групи пацієнтів, що отримували на догоспітальному етапі антибактеріальну терапію (200 осіб), покази до її призначення мали лише 7 % пацієнтів. Серед групи, що отримували антибактеріальні препарати відмічається подовження тривалості перебування в стаціонарі, підвищується ризик переводу у ВІТ. Також відмічається збільшення ризику летальності у пацієнтів 1 групи (14,5 %) в порівнянні з 2 групою (8 %), антибактеріальні препарати яким на догоспітальному етапі не призначались. Висновок: в результаті проведеного дослідження було встановлено, що у пацієнтів, яким необґрунтовано була призначена антибактеріальна терапія подовжується термін загальної госпіталізації на 2,3 ± 0,8 доби, зростає потреба у переведенні пацієнтів внаслідок погіршення стану до ВІТ в середньому на 13 %, відмічається збільшення частоти розвитку антибіотик-асоційованої діареї на 7-8 %, а також спостерігається тенденція до зростання летальності від COVID-19. Антибактеріальні препарати мають призначатись виключно за показами у випадку доведеної бактеріальної ко-інфекції (суперінфекції) або обґрунтованої підозри на неї у пацієнтів, що мають респіраторне захворювання спричинене SARS-CoV-2, та в жодному разі не повинні нести характер профілактичних засобів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |