Влияние иммунных механизмов на патогенез и лечение осложнений инфекций мочевыводящих путей
| Jazyk: | angličtina |
|---|---|
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Урологія; Том 25 № 3 (2021) Урология; Том 25 № 3 (2021) Urologiya; Vol. 25 No. 3 (2021) |
| ISSN: | 2307-5279 2709-5576 |
| Popis: | Introduction. Urinary tract infections (UTIs) include a number of pathological conditions characterized by microbial colonization of urine and microbial invasion with the development of an infectious process in any part of the genitourinary tract from the outer opening of the urethra to the renal cortex. UTIs lead to suppression of immunity, both cellular and humoral, as well as factors of nonspecific protection. Reduction of anti-infective factors, changes in the reactivity of the body during UTIs leads to prolonged persistence of the infectious agent, chronicity and recurrence of inflammatory processes.The purpose of the study is optimization of complicated urinary tract infections treatment.Material and methods. A comparative analysis of the treatment results of 120 patients with complicated urinary tract infections (patients with surgeries on the urinary tract organs in medical records and patients who subsequently planned surgical treatment to rehabilitate the organs of the urinary tract). These patients were divided into 2 groups: group 1 (n = 60) had a short course of antibiotic therapy, group 2 (n = 60) patients were prescribed a prolonged course of antibiotic therapy. In turn, each group was divided into subgroup A, where patients received targeted monotherapy, and subgroup B, where patients were prescribed immunocorrector and probiotic in addition to antibiotic therapy. We studied in details the antibiotic therapy results of all 120 patients, considering the results of bacteriological examination of urine to determine complicated forms of urinary tract infections (reinfection, superinjection and recurrence).Results. At the beginning of treatment, patients had lymphopenia, initially low levels of absolute T-lymphocytes (38.2 ± 1.5% and 42.4 ± 1.4%, respectively, in groups 1B and 2B, p Вступление. Инфекции мочевыводящих путей (ИМВП) – термин, охватывающий целый ряд патологических состояний, которые характеризуются микробной колонизацией мочи и микробной инвазией с развитием инфекционного процесса в любой части мочеполового тракта – от наружного отверстия уретры до коркового вещества почек. ИМВП приводят к угнетению иммунитета, как клеточного так и гуморального, а также факторов неспецифической защиты. Снижение факторов противоинфекционной защиты, изменения реактивности организма при ИМВП ведет к длительной персистенции инфекционного агента, хронизации и рецидивированию воспалительных процессов.Цель исследования: Оптимизация лечения осложненных инфекций мочевыводящих путей.Материалы и методы: Проведен сравнительный анализ результатов лечения 120 больных с осложненной инфекцией мочевых путей. Больные были разделены на 2 группы: в 1 группе (n=60) проводился короткий курс антибиотикотерапии, во 2 группе (n=60) был назначен пролонгированный курс антибиотикотерапии. В свою очередь каждая группа делилась на подгруппу А, в которой пациенты получали целенаправленно монотерапию и Б – где пациентам дополнительно к АБ-терапии назначали иммунокорректор и пробиотик. У всех 120 пациентов изучался подробный анамнез антибиотикотерапии по результатам бактериологического исследования мочи с целью определения осложненных форм ИМВП (реинфекции, суперинекции и рецидива).Результаты. В начале лечения наблюдалась лимфопения, изначально низкие уровни абсолютного количества Т-лимфоцитов (38,2±1,5% и 42,4±1,4% соответственно в 1Б и 2Б группах, р Вступ. Інфекції сечовивідних шляхів (ІСВШ) – термін, що охоплює цілий ряд патологічних станів, які характеризуються мікробною колонізацією сечі і мікробною інвазією з розвитком інфекційного процесу в будь-якій частині сечостатевого тракту – від зовнішнього отвору уретри до кіркової речовини нирок. ІСВШ призводять до пригнічення імунітету, як клітинного так і гуморального, а також факторів неспецифічного захисту. Зниження факторів протиінфекційного захисту, зміни реактивності організму при ІСВШ веде до тривалої персистенції інфекційного агента, хронізації і рецидивуванню запальних процесів.Мета дослідження: Оптимізація лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів. Матеріали і методи: Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 120 хворих з ускладненою інфекцією сечових шляхів. Хворі були розподілені на 2 групи: у 1 групі (n=60) проводився короткий курс антибіотикотерапії, у 2 групі (n=60) був призначений пролонгований курс антибіотикотерапії. В свою чергу кожна група поділялася на підгрупу А, в якій пацієнти отримували ціленаправлену монотерапію, та Б – де пацієнтам додатково до АБ-терапії призначали імунокоректор та пробіотик. В усіх 120 пацієнтів вивчався детальний анамнез АБТ за результатами бактеріологічного дослідження сечі з метою визначення ускладнених форм інфекцій СВШ (реінфекції, суперінекції та рецидиву). Результати. На початку лікування спостерігалася лімфопенія, початково низькі рівні абсолютної кількості Т-лімфоцитів (38,2±1,5% та 42,4±1,4% відповідно у 1Б та 2Б групах, р |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|