ПЕРСПЕКТИВНЫЕ УРИНАРНЫЕ БИОМАРКЕРЫ С УЧЕТОМ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИХ МЕХАНИЗМОВ ОСТРОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ПОЧЕК У ПРЕЖДЕВРЕМЕННО РОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Neonatology, surgery and perinatal medicine; Vol. 11 No. 3(41) (2021): NEONATOLOGY, SURGERY AND PERINATAL MEDICINE; 27-33
Неонатология, хирургия и перинатальная медицина; Том 11 № 3(41) (2021): НЕОНАТОЛОГИЯ, ХИРУРГИЯ И ПЕРИНАТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА; 27-33
Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина; Том 11 № 3(41) (2021): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА; 27-33
ISSN: 2226-1230
2413-4260
Popis: Technologies for nursing preterm-born babies have evolved significantly in recent years. However, we still have several unresolved issues, among which acute kidney injury remains one of the most urgent. This pathological clinical syndrome is associated with high rates of morbidity and mortality, especially in premature infants with severe perinatal pathology. Arrester diagnosis is based on the classification proposed in 2012 by the International Expert Group - Kidney Disease: Improving Global Outcomes. The main criteria for verifying the diagnosis of acute renal injury are an increase in serum creatinine levels and a decrease in urine output. The problem of diagnosis and differential diagnosis of acute renal failure in prematurely born children occupies a leading place, because it is still no consensus on the possibilities of using specific biomarkers of kidney damage, and no nomograms are taking into account the gestational age at birth, body weight and the severity of perinatal pathology.Plasma creatinine is still the most commonly used marker of impaired filtration function, but in recent years there have been numerous scientific discussions and new, highly sensitive, and highly specific markers of renal injury. In particular, it was proposed to consider functional biomarkers and markers of tubular damage as separate categories, since impaired renal function and the injury itself can coexist independently, simultaneously, or a transition of categories is observed. Plasma cystatin C, urinary and serum fractions of alpha-1-microglobulin and beta-2-microglobulin, lipocalin associated with neutrophil gelatinase, and others are promising biomarkers. Attention is focused on the importance of the epigenetic concept in the formation of kidney damage, blocking of the renin- angiotensin-aldosterone-antidiuretic hormone system, and the role of transient receptor potential channels in the modulation of basic renal functions. Metabolic urine profiles are widely studied taking into account gestational age and body weight.
Технологии выхаживания недоношенных детей значительно совершенствуются за последние годы. Однако остается ряд нерешенных проблем, среди которых одной из наиболее актуальных остается ост- рое повреждение почек (ОПН). Данная патология ассо- циируется с высокими показателями заболеваемости и летальности, особенно у преждевременно рожденных детей с тяжелой перинатальной патологией. Диагнос- тика ОПН базируется на классификации, предложенной в 2012 г. Международной группой экспертов Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основными кри- териями верификации диагноза является рост уровня сывороточного креатинина и снижение диуреза. Про- блема диагностики и дифференциальной диагностики ОПН у преждевременно рожденных детей занимает ведущее место, поскольку до сих пор не существует еди- ного консенсуса относительно возможностей использо- вания специфических биомаркеров поражений почек, и почти отсутствуют номограммы с учетом гестационного возраста при рождении, массы тела и степени тяжести перинатальной патологии. Креатинин плазмы все еще остается наиболее часто используемым маркером нарушения фильтра- ционной функции, однако в последние годы ведут- ся многочисленные научные дискуссии и изучаются новые, высоко чувствительные и высоко специфические маркеры ренального повреждения. В частности, пред- ложено рассматривать функциональные биомаркеры и маркеры тубулярного повреждения как отдельные кате- гории, поскольку нарушение функции почек и непосред- ственно повреждение могут сосуществовать независи- мо, одновременно, или наблюдается переход категорий. Перспективными биомаркерами, активно исследуемыми и применяемыми на практике, являются плазменный цистатин С, уринарная и сывороточная фракции альфа- 1-микроглобулина и бета-2-микроглобулина, липокалин, ассоциированный с желатиназой нейтрофилов и др. Ак- центируется внимание на важности эпигенетической концепции в формировании поражений почек, блокиров- ке системы ренин-ангиотензин-альдостерон-антидиуре- тический гормон и роли каналов транзиентного рецеп- торного потенциала в модуляции основных почечных функций. Широко изучаются метаболические профили мочи с учетом гестационного возраста и массы тела. 
Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошко- дження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та змен- шення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтра- ційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функ- ціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається пере- хід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Ши- роко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: