Суспензійна культура еритроцитів у оцінці ступеня токсичності функціональних компонентів мийних та очисних засобів

Autor: Yalovenko, Olena, Raietska, Olena, Holichenkov, Oleksandr, Liashenko, Vasyl, Dugan, Oleksii
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Denaturation of hemoglobin
Hemolysis of erythrocytes
Anionic surfactants
Amphoteric surfactants
Nonionic surfactants
Toxicity
Damaging action
Денатурація гемоглобіну
Гемоліз еритроцитів
Аніонні поверхнево-активні речовини
Амфотерні поверхнево-активні речовини
Неіонні поверхнево-активні речовини
Токсичність
Пошкоджуюча дія
Денатурация гемоглобина
Гемолиз эритроцитов
Анионные поверхностно-активные вещества
Амфотерные поверхностно-активные вещества
Неионные поверхностно-активные вещества
Токсичность
Повреждающее действие
Zdroj: Innovative Biosystems and Bioengineering; Том 4, № 3 (2020); 143-148
ISSN: 2616-177X
Popis: Background. The study is devoted to the assessment of the cytotoxic properties of various surfactants by a method that is highly sensitive to identification of their negative effect on living mammalian cells.Objective. The aim of the work is to carry out a comparative assessment of modern surfactants in terms of the degree of manifestation of cytotoxic properties.Methods. The study of 10 surfactants was carried out with a new method for assessing the cytotoxic effect of agents based on surfactants, which is a modification of The RBC Hemolysis Test and Hemoglobin Denaturation Test. This method calculates the integral cytotoxicity index, which takes into account the data obtained by two tests. The following indicators were determined in the work: the percentage of hemoglobin denaturation in a 1% surfactant solution (D, %), the concentration of the surfactant solution at which hemolysis of 50% erythrocytes occurs (H50,%), and the cytotoxicity coefficient (Cc, conv. un.) of surfactants which is calculated by the formula Cc = H50/D×10000.Results. According to the integral Cc indicator, the studied surfactants can be ranked according to the degree of toxicity reduction in the following order: sodium lauryl sulfate (0.09) – sodium laurate sulfate (0.13) – cocamidopropyl betaine (0.27) – sodium salt of polyethoxysulfosuccinate (0.27) – alkyldimethyl betaine (1.07) – disodium cocoamphodiacetate (1.99) – sodium salt n-palmethylglutamic acid (3.22) – cocoglucoside (27.86). Diethanolamides of coconut oil fatty acids and polyquaternium 7 in the studied concentration range (up to 1%) did not show denaturation properties.Conclusions. Studies have shown that surfactants significantly differ from each other by the level of the damaging effect, the most aggressive components were anionic and amphoteric surfactants, nonionic surfactants have a significantly lower cytotoxic effect (10 times). The results obtained should be taken into account when creating soft agents based on surfactants.
Проблематика. Исследование посвящено оценке цитотоксических свойств разных поверхностно-активных веществ (ПАВ) методом, который является высокочувствительным к выявлению их негативного влияния на живые клетки млекопитающих.Цель. Провести сравнительную оценку современных ПАВ по степени проявления цитотоксических свойств.Методика реализации. Исследование 10 ПАВ проводили новым способом оценки цитотоксического действия средств на основе поверхностно-активных веществ, который является модификацией The RBC Hemolysis Test и Hemoglobin Denaturation Test. По этому способу рассчитывается интегральный показатель цитотоксичности, который учитывает данные, полученные двумя тестами. В работе определены показатели: процент денатурации гемоглобина в 1 %-ном растворе ПАВ (D, %), концентрация раствора ПАВ, при которой наступает гемолиз 50 % еритроцитов (Н50, %), и коэффициент цитотоксичности (Кс, усл. ед.) ПАВ, который вычисляется по формуле Кс = Н50/D·10000.Результаты. Согласно интегральному показателю Кс исследованные ПАВ можно разместить по степени уменьшения токсичности в следующем порядке: лаурилсульфат натрия (0,09) – лауретсульфат натрия (0,13) – кокамидопропилбетаин (0,27) – натриевая соль полиетоксисульфосукцината (0,27) – алкилдиметилбетаин (1,07) – динатрий кокоамфодиацетат (1,99) – натриевая соль n-пальметилглютаминовой кислоты (3,22) – кокоглюкозид (27,86). Диетаноламиды жирных кислот кокосового масла и поликватерниум 7 в исследованном диапазоне концентраций (до 1 %) не проявили денатурационных свойств.Выводы. Проведенные исследования показали, что по уровню повреждающего действия ПАВ значительно отличаются между собой, наиболее агрессивными компонентами оказались анионные и амфотерные ПАВ, значительно меньшее цитотоксическое действие (в 10 раз) имеют неионные ПАВ. Учитывать полученные результаты необходимо при создании мягких средств на основе ПАВ.
Проблематика. Дослідження присвячено оцінці цитотоксичних властивостей різних поверхнево-активних речовин (ПАР) методом, який є високочутливим до виявлення їх негативний впливу на живі клітини ссавців.Мета. Провести порівняльну оцінку сучасних ПАР за ступенем виявленості цитотоксичних властивостей.Методика реалізації. Дослідження 10 ПАР проводили новим способом оцінки цитотоксичної дії засобів на основі поверхнево-активних речовин, який є модифікацією The RBC Hemolysis Test і Hemoglobin Denaturation Test. За цим способом обчислюється інтегральний показник цитотоксичності (Кс), який враховує дані, отримані двома тестами. В роботі визначено 3 показники: відсоток денатурації гемоглобіну в 1 %-ному розчині ПАР (D, %), концентрацію розчину ПАР, за якої настає гемоліз 50 % еритроцитів (Н50, %), і коефіцієнт цитотоксичності ПАР (Кс, умов. од.), який обчислюється за формулою Кс = Н50/D·10000.Результати. Згідно з інтегральним показником Кc досліджені ПАР можна розмістити за ступенем зменшення токсичності в такому порядку: лаурилсульфат натрію (0,09) – лауретсульфат натрію (0,13) – кокамідопропілбетаїн (0,27) – натрієва сіль поліетоксисульфосукцинату (0,27) – алкілдиметилбетаїн (1,07) – динатрій кокоамфодіацетат (1,99) – натрієва сіль n-пальметил глютамінової кислоти (3,22) – кокоглюкозид (27,86). Діетаноламіди жирних кислот кокосової олії та полікватерніум 7 у дослідженому діапазоні концентрацій (до 1 %) не виявили денатураційних властивостей.Висновки. Проведені дослідження показали, що за рівнем пошкоджуючої дії сурфактанти значно різняться між собою, найбільш агресивними компонентами виявились аніонні й амфотерні ПАР, і значно меншу цитотоксичну дію (в 10 разів) мають не­іонні ПАР. Враховувати отримані результати необхідно при створенні м’яких засобів на основі ПАР.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: