Взаимосвязь нарушений микробиоценоза кишечника с сывороточным уровнем серотонина у больных диабетической энтеропатией
Autor: | Skrypnyk, I. M., Maslova, G. S., Mandryka, Ya. A., Gopko, O. F., Skrypnyk, R. I. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
диабетическая энтеропатия
сахарный диабет синдром избыточного бактериального роста дисбиоз кишечника серотонин diabetic enteropathy diabetes mellitus syndrome of intestinal bacterial overgrowth gut dysbiosis serotonin діабетична ентеропатія цукровий діабет синдром надмірного бактеріального росту дисбіоз кишечника серотонін |
Zdroj: | Современная гастроэнтерология; № 1 (2018); 16-21 Сучасна гастроентерологія; № 1 (2018); 16-21 Modern Gastroenterology; № 1 (2018); 16-21 |
ISSN: | 1727-5725 2521-649X |
Popis: | Мета — дослідити взаємозв’язок між порушеннями кишкового мікробіоценозу та рівнем серотоніну в сироватці крові у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.Матеріали та методи. На базі санаторію «Березовий гай» ПрАТ СКК «Миргородкурорт» обстежено 126 хворих на ЦД 2 типу середньої тяжкості у стадії субкомпенсації без ознак кетоацидозу із діабетичною ентеропатією, з них 75 (59,5 %) жінок та 51 (40,5 %) чоловік. Середній вік хворих — (56,90 ± 5,41) року. Тривалість ЦД 2 типу становила в середньому (11,80 ± 2,91) року. Всі пацієнти для корекції порушень вуглеводного обміну отримували цукрознижувальну терапію у стабільних дозах протягом не менше ніж 6 міс. Пацієнтів розподілили на дві групи: І (n = 72) — хворі з переважанням закрепів, ІІ (n = 54) — з переважанням діареї. До контрольної групи було залучено 22 практично здорові особи, з них 12 (54,5 %) жінок та 10 (45,5 %) чоловіків. Середній вік — (22,8 ± 3,1) року. Всім пацієнтам проводили оцінку стану вуглеводного обміну за концентрацією глюкози в сироватці крові натще, постпрандіальним вмістом глікозильованого гемоглобіну та С-пептиду за допомогою апарата CGMS MMT-71002W Medtronik (MiniMed, США). Рівень серотоніну в сироватці крові визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1100 (Agilent Technologies, США). Стан мікробіоценозу товстої кишки оцінювали за бактеріограмою калових мас. Проводили анкетування з метою оцінки скарг з боку шлунково-кишкового тракту. В анкеті хворі відзначали інтенсивність і частоту виникнення зазначених скарг протягом доби та тижня.Результати. У хворих з діабетичною ентеропатією з переважанням діареї відзначено більшу інтенсивність і частоту виникнення абдомінального больового синдрому порівняно з пацієнтами з переважанням закрепів, зростання сироваткового рівня серотоніну вдвічі порівняно з контрольною групою і у 3,2 разу порівняно з пацієнтами з переважанням закрепів. За даними дихального водневого тесту, у хворих з переважанням діареї виявлено зростання пропульсивної активності кишечника за умов збереження функції ілеоцекального клапана, що супроводжувалося різким зменшенням кількості біфідобактерій за одночасного зменшенням титру кишкової палички і зростання вмісту умовно-патогенної мікрофлори.Висновки. У хворих на ЦД 2 типу з переважанням синдрому діареї відзначено значне зменшення кількості біфідобактерій, що призводить до зростання впливу умовно-патогенної мікрофлори і, відповідно, до потенціювання запалення у стінці кишечника із активацією вивільнення серотоніну. Цель — исследовать взаимосвязь нарушений кишечного микробиоценоза с сывороточным уровнем серотонина у больных сахарным диабетом (СД) 2 типа.Материалы и методы. На базе санатория «Березовая роща» ПрАО СКК «Миргородкурорт» обследовано 126 больных СД 2 типа средней тяжести в стадии субкомпенсации без признаков кетоацидоза с диабетической энтеропатией, из них 75 (59,5 %) женщин и 51 (40,5 %) мужчина. Средний возраст больных — (56,90 ± 5,41) года. Длительность СД 2 типа составила в среднем (11,80 ± 2,91) года. Все пациенты для коррекции нарушений углеводного обмена получали сахароснижающую терапию в стабильных дозах в течение не менее 6 мес. Пациенты были распределены на две группы: І (n = 72) — с преобладанием запоров, ІІ (n = 54) — с преобладанием диареи. В контрольную группу вошли 22 практически здоровых лица, из них 12 (54,5 %) женщин и 10 (45,5 %) мужчин. Средний возраст — (22,8 ± 3,1) года. Всем пациентам проводили оценку состояния углеводного обмена по концентрации глюкозы в сыворотке крови натощак, постпрандиальному содержанию гликозилированного гемоглобина и С-пептида с помощью аппарата CGMS MMT-71002W Medtronik (MiniMed, США). Уровень серотонина в сыворотке крови определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии на хроматографе Agilent 1100 (Agilent Technologies, США). Состояние микробиоценоза толстой кишки оценивали по бактериограмме каловых масс. Проводили анкетирование с целью оценки жалоб со стороны желудочно-кишечного тракта. В анкете больные отмечали интенсивность и частоту возникновения упомянутых жалоб в течение суток и недели.Результаты. У больных с диабетической энтеропатией с преобладанием диареи отмечена более выраженная интенсивность и частота возникновения абдоминального болевого синдрома по сравнению с пациентами с преобладанием запоров, увеличение сывороточного уровня серотонина в 2 раза по сравнению з контрольной группой и в 3,2 раза по сравнению с пациентами с преобладанием запоров. По данным дыхательного водородного теста, у пациентов с преобладанием диареи выявлено увеличение пропульсивной активности кишечника при сохранении функции илеоцекального клапана, что сопровождается значительным снижением титра бифидобактерий на фоне уменьшения титра кишечной палочки и увеличения содержания условно-патогенной микрофлоры.Выводы. У больных СД 2 типа с преобладанием диареи отмечено значительное уменьшение титра бифидобактерий, что приводит к увеличению влияния условно-патогенной микрофлоры и, соответственно, потенцированию воспаления в стенке кишечника с активацией высвобождения серотонина. Objective — to investigate the interrelation between disorders of intestinal microbiocenosis and the level of serum serotonin in patients with type 2diabetes mellitus (DM 2).Materials and methods. The investigation has been performed on the basis of «Berezovyi Hai» sanatorium, a part of the sanatorium and spa complex of the Private Corporation «Mirgorodkurort». Observations involved 126 patients with DM 2 and diabetic enteropathy associated with syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), 75 (59.5 %) of them were women and 51 (40.5 %) were men. The mean age was 56.90 ± 5.41 years, the mean DM 2 duration was 11.80 ± 2.91 years. Forthecarbohydrate disorders’ correction,allpatients received sugar-lowering therapy in stable doses for not less than 6 months. Depending on the clinically predominant constipation or diarrhea in the diabetic enteropathy, the patients were divided into 2 groups: group І (n = 72)with constipation-predominant SIBO-associated enteropathy; group ІІ (n = 54) included subjects with DM 2 anddiarrhea-predominant SIBO-associated enteropathy. Thecontrolgroupincluded 22 practically healthy subjects, from them 12 (54.5 %) women and 10 (45.5 %) men with the mean age of 22.8 ± 3.1 years. The following assessments were perfumed to all patients:evaluation of carbohydrate metabolism based on fasting serum glucose level, postprandial glycaemia, C-peptide with the use of CGMSMMT-71002 WMedtronik (MiniMed, USA). Serum serotonin levels were determined with thehigh performance liquid chromatography on Agilent 1100 chromatograph (Agilent Technologies, USA). Themicrobiocenosisstatusin the large intestine was assessed by the stool bacteriogram. The evaluation of gastrointestinal complaints was performed with questioning. In the questionnaire, the patients had to register the complaints’ intensity and frequency over 24 hours and during a week.Results. In the patients of group II (predominant diarrhea), a higher intensity and frequency of abdominal pain onset were noted in comparison with group I (constipation-predominant patients), as well as increased serotonin serum levels in 2 times vs control group, and in 3.2 ties vs group I. The results of hydrogen breathtest in patients of group II (predominant diarrhea) showed the increased propulsive intestinal activity with the preserved function of ileocecal, that was accompanied with the significant reduction of the titer of bifidobacterial against the background of Escherichia coli titer and an increase of the opportunistic microflora level.Conclusions. In patients with DM type 2 and predominant diarrhea, the significant decrease of Bifidobacteria titer was established. It resulted in the increased effects of opportunistic microflora and, hence to the potentiating of inflammation in the intestinal wall with serotonin release activation. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |
načítá se...