Інституціональне забезпечення національних планів сталого розвитку та антикризового управління
| Autor: | Moroz, Oksana |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: |
institutional structures/mechanisms
комплексна проблема cross-sectoral/multi-level government/coordination Центр Правительства coordination structures/mechanisms координаційні структури/ механізми национальный план имплементации межотраслевое/многоуровневое управление/координація 330.34 міжгалузеве/багаторівневе управління/координація national implementation plan 338.264 институциональные структуры/механизмы Сentre of Government complex problem національний план імплементації 354 координационные структуры/механизмы комплексная проблема інституціональні структури/механізми Центр Уряду |
| Zdroj: | Вісник соціально-економічних досліджень; № 2(73) (2020); 9-26 Вестник социально-экономических исследований; № 2(73) (2020); 9-26 Socio-Economic Research Bulletin; No. 2(73) (2020); 9-26 |
| ISSN: | 2313-4569 |
| DOI: | 10.33987/vsed.2(73).2020 |
| Popis: | The article considers the components of the institutional mechanisms (IM) for the development and implementation of national plans for sustainable development and crisis management (NP), which are due to such attributes common to both categories of plans as the complexity of the problems, the uncertainty due to changing situations and the need for better regulation tools. The main attention is paid to the problem of coherece of cross-sectoral and multilevel actions and financing, and also the role of the coordinating/regulatory body at the Center of Government (Central Coordinator, CC) in this process. As the result of research, the holistic model of institutional support of the NP was formed, and which was based on the systemic consolidation of the world scientific achievements and conclusions/recommendations of the OECD, UN and EC. The results of the analysis can be used as the scientific evidence base for the decision making by the Government on the benefits over line ministries of giving to the Centre of the Government and the СС the authority to coordinate NP’s; on the need and mechanisms for balancing by the central coordinator of the neutrality strategies, defining common rules and compulsion; regarding the representative composition and structure of the CC, regardless of the directions of the NP’s. The critical areas of NP’s that are require effective of IM’s include reducing emissions of pollutants from large combustion plants, integrated national energy and climate plan, adaptation to climate change, crisis management for pandemics, and critical infrastructure protection.However, the specifications of the IM for NP’s, that are needed the implement and financial support from various sources of the significant number of projects and the supporting activities, are required the additional researches На основе системной консолидации мировых научных достижений и выводов/рекомендаций ОЭСР, ООН и ЕК в статье идентифицированы составляющие механизмы и целостная модель институционального обеспечения национальных планов устойчивого развития и антикризисного управления (НП). Исследование основывалось на общих для таких планов характеристиках, как комплексность проблем и необходимость достижения максимальных результатов с минимальными затратами, которые требуют согласованности межсекторальных и многоуровневых действий и финансирования при наличии координационного/регуляторного органа (Центрального координатора, ЦК) с использованием инструментов лучшего/эффективного регулирования. По итогам проведенного анализа: 1) определены преимущества предоставления полномочий координации формирования и имплементации НП Центру Правительства (офису Главы государства или Премьер-министра) и закрепленному за ним ЦК, по сравнению с профильными министерствами; 2) аргументирована важность для ЦК балансирования и комбинирования стратегий нейтралитета, установки общих правил и волюнтаристских решений с альтернативным набором механизмов и функций, обусловленных атрибутами комплексности и инструментами лучшего/эффективного регулирования НП; 3) обоснованы универсальный представительный состав и структура ЦК. Результаты исследования могут быть использованы как научно-доказательная база для принятия решений Правительствами относительно институциональной составляющей регулирования НП различной направленности, в частности, определенных требованиями законодательства ЕС относительно сокращения выбросов от больших сжигающих установок, по вопросам энергетики и климата, а также обусловленных потребностями антикризисного управления, независимо от типа угроз: пандемии, защита критической инфраструктуры и др На основі системної консолідації світових наукових здобутків та висновків/рекомендацій ОЕСР, ООН і ЄК у статті ідентифіковано складові механізми та цілісну модель інституціонального забезпечення національних планів сталого розвитку та антикризового управління (НП). Дослідження ґрунтувалося на загальних для таких планів рисах, як комплексність проблем та необхідність досягнення максимальних результатів із мінімальними витратами, що потребує узгодженості міжсекторальних та багаторівневих дій і фінансування за наявності координаційного/регуляторного органу (Центрального координатора, ЦК) із використанням інструментів кращого/ефективного регулювання. За підсумками проведеного аналізу: 1) визначено переваги надання повноважень координації формування та імплементації НП Центру Уряду (офісу Голови держави або Прем’єрміністра) та закріпленому за ним ЦК порівняно з профільними міністерствами; 2) аргументовано важливість для ЦК балансування й поєднання стратегій нейтралітету, визначення загальних настанов і примусу із альтернативним набором механізмів та функцій, що обумовлюються атрибутами комплексності та інструментами кращого/ефективного регулювання НП; 3) обґрунтовано універсальний представницький склад та структуру ЦК. Результати дослідження можуть бути використанні як науково-доказова база для прийняття рішень Урядами стосовно інституціональної складової регулювання НП різної спрямованості, зокрема, визначених вимогами законодавства ЄС щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок, з питань енергетики та клімату, а також обумовлених потребами антикризового управління, незалежно від типу загроз: пандемії, захист критичної інфраструктури тощо. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|