Особливості функціональних проб серцево-судинної системи у дітей з підвищеним рівнем артеріального тиску

Autor: Nechytailo, D. Yu., Miheeva, T. M., Kovtyuk, N. I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Буковинський медичний вісник; Том 23, № 4 (92) (2019); 86-92
Буковинский медицинский вестник; Том 23, № 4 (92) (2019); 86-92
Bukovinian Medical Herald; Том 23, № 4 (92) (2019); 86-92
ISSN: 1684-7903
2413-0737
Popis: Assessment of the functional state of the cardiovascular system in children and adolescents is one of the most important areas in pediatrics, since its criteria are basic in terms of determining and predicting somatic health, physical status, as well as the possible limitations of certain types of motor activity. Functional disorders of the cardiovascular system are mainly represented by fluctuations of blood pressure, impaired repolarization and conduction of the heart, etc. To assess the condition of the cardiovascular system in schoolchildren usually use screening studies: measure the level of blood pressure, record electrocardiography, conduct functional tests (Rufier, Shtange, Gench, etc.). The purpose of the work. To evaluate the features of functional tests in children with high level of blood pressure. Material and methods. 90 children of school age residents of Chernivtsi region and Chernivtsi city were examined. The children were divided into two groups: the main group (45 people) was referred to children with high blood pressure level, the control group (45 people) consisted of clinically healthy children. Measurement of blood pressure was performed three times with an interval of 3 minutes on the left arm using an automatic tonometer. Measurement results were evaluated using percentile nomograms for age, gender, and height of children. To assess the functional state of the cardiovascular system, children fulfilled Ruffier, Shtange and Gench tests. Results. Assessing the level of blood pressure in schoolchildren of the main group obtained the following results: in 33 children, the level of blood pressure was within the corridor 90–95%, which is estimated as arterial prehypertension; at 12 — exceeded 95%, and was in the range between 95% and 95% +12 mm Hg, which was regarded as arterial hypertension of 1 degree. In all children of the control group, blood pressure indicators corresponded to percentile corridors of 25–75%, 75–90% (up to 90th percentile), which was regarded as normal blood pressure level. Estimating the Rufier index, it was found that in most children with hypertension, the reserve capacity of the cardiovascular system and exercise tolerance are significantly lower than those of their peers with normal blood pressure. Analyzing the data obtained from the samples of Shtange and Gench tests showed significantly worse results in children with hypertension than in the comparison group. This indicates a lower resistance to hypoxia in these children, which is due to the pathophysiological mechanisms that occur in the microcirculatory bed of the lungs, heart and brain. Conclusions. 1. According to the results of functional tests in children with arterial hypertension, exercise tolerance and resistance to hypoxia are significantly lower than in their peers with normal blood pressure. 2. These features in children with arterial hypertension may be the result of pathophysiological disorders both at the level of central hemodynamics and at the level of the microcirculation.
Оценка функционального состояния сердечно-сосудистой системы у детей и подростков представляет одно из важнейших направлений в педиатрии, поскольку его критерии являются базовыми в плане определения и прогнозирования соматического здоровья, физического статуса, а также возможных ограничений тех или иных видов двигательной активности. Функциональные расстройства сердечно-сосудистой системы в основном представлены колебаниями уровня артериального давления, нарушением процессов реполяризации и проводимости сердца, и т. п. Для оценки состояния сердечно-сосудистой системы у школьников обычно используют скрининговые исследования: измеряют уровень артериального давления, записывают электрокардиографию, проводят функциональные пробы (Руфье, Штанге, Генча и др.). Цель работы — оценить особенности функциональных проб у детей с повышенным уровнем артериального давления. Материал и методы. Обследовано 90 детей школьного возраста жителей Черновицкой области и г. Черновцы. Детей разпределили на две группы: к основной группе (45 человек) отнесли детей с повышенным уровнем артериального давления, контрольную группу (45 человек) составляли клинически здоровые дети. Измерение артериального давления проводилось трижды с интервалом 3 минуты на плечевой артерии левой руки с помощью автоматического тонометра. Результаты измерений оценивались по перцентильным номограммам относительно возраста, пола и роста детей. Для оценки функционального состояния сердечно-сосудистой системы детям проводились пробы Руфье, Штанге и Генча. Результаты. Оценив уровень артериального давления у школьников основной группы, получены следующие результаты: у 33 детей уровень артериального давления был в пределах коридора 90–95%, что оценивается как артериальную предгипертензию; у 12 — превышал 95%, и находился в пределах между 95% и 95% +12 мм рт.ст., что расценено как артериальную гипертензию 1 степени. У всех детей контрольной группы показатели артериального давления соответствовали перцентильным коридорам 25–75%, 75–90% (до 90-го перцентиля), что расценено как нормальный уровень артериального давления. Оценив индекс Руфье обнаружено, что у большинства детей с артериальной гипертензией резервные возможности сердечно-сосудистой системы и толерантность к физической нагрузке достоверно ниже, чем у их сверстников с нормальными показателями артериального давления. Проанализировав полученные данные проб Штанге и Генча отмечались достоверно худшие результаты у детей с артериальной гипертензией, чем в группе сравнения. Это указывает на более низкую устойчивость к гипоксии у этих детей, что обусловлено патофизиологическими механизмами, которые происходят в микроциркуляторном русле легких, сердца и головного мозга. Выводы. 1. По результатам функциональных проб у детей с артериальной гипертензией отмечается достоверно ниже толерантность к физической нагрузке и устойчивость к гипоксии, чем у их сверстников с нормальными показателями артериального давления. 2. Данные особенности у детей с артериальной гипертензией могут быть результатом патофизиологических нарушений как на уровне центральной гемодинамики, так и на уровне микроциркуляторного русла.
Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими в плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади серцево-судинної системи здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску, порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану серцево-судинної системи в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень артеріального тиску, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф’є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи — оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем артеріального тиску. Матеріал і методи. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей розподілено на дві групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем артеріального тиску, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання артеріального тиску проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи дітям проводили проби Руф’є, Штанге та Генча. Результати. Оцінивши рівень артеріального тиску у школярів основної групи, отримано такі результати: у 33 дітей рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 — перевищував 95% і знаходився в межах між 95% та 95% +12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники артеріального тиску відповідали перцентильним коридорам 25–75%, 75–90% (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень артеріального тиску. Оцінивши індекс Руф’є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з артеріальною гіпертензією резервні можливості серцево-судинної системи та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їхніх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску. Проаналізувавши отримані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із артеріальною гіпертензією, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки. 1. За результатами функціональних проб у дітей із артеріальною гіпертензією відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску. 2. Дані особливості у дітей із артеріальною гіпертензією можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: