THE STORY OF ONE PATIENT: MULTIPLE TRAUMA, ECMO, THE PATH TO LUNG TRANSPLANTATION AND

Jazyk: ruština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Pain, Anaesthesia and Intensive Care; № 4(93) (2020); 103-108
PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; № 4(93) (2020); 103-108
ISSN: 2519-2078
2520-226X
Popis: Смертность при политравме в сочетании с тяжелой травмой грудной клетки по Abbreviated Injury Scale (AIS) > 3 очень высока: 15,1 % для всех возрастов и 28,4 % для лиц 65 лет и старше [7]. Тяжелая контузия легких может привести к массивному гемотораксу и тяжелому трахеобронхиальному кровотечению. Если при гемотораксе якнеотложное оперативное вмешательство выполняется на основании объема дренажа грудной клетки, то найти источник трахеобронхиального кровотечения на ранней стадии травмы относительно сложно из-за вентиляции с положительным давлением в дыхательных путях. Из-за ушиба легких выделяется огромное количество тканевого фактора, что ухудшает коагулопатию и приводит к увеличению кровотечения. Усугубление дыхательной недостаточности также может вызываться притоком крови в область не повреждённых легких из области ушибленных легких [4]. Частота острого респираторного дистресс-синдрома у пациентов с травмой составляет от 4,3 до 8,5 %. В таких случаях очень сложно поддерживать дыхательную функцию только стандартным управлением ИВЛ. За последние два десятилетия был разработан ряд методов лечения, которые улучшили выживаемость пациентов с ОРДС. В частности, титрование более низких дыхательных объемов и положительного давления в конце выдоха (ПДКВ) значительно снижают смертность по сравнению с традиционной механической вентиляцией с высокими дыхательными объемами. В последнее время стали применяться нервно-мышечные блокады и положение пациента лежа на животе (prone positioning), демонстрируя преимущества в отношении смертности при ОРДС. Используются и другие вспомогательные методы лечения, такие как ингаляции простациклина, а также альтернативные режимы ИВЛ, например, двухуровневая вентиляция или вентиляция с понижением давления в дыхательных путях (APRV). Несмотря на эти достижения в методах экстренной терапии, состояние некоторых пациентов продолжает ухудшаться, и в таких случаях вено-венозная экстракорпоральная мембранная оксигенация (ВВ-ЭКМО) становится лучшим вариантом в качестве крайней меры, чтобы спасти жизни этих пациентов [3].В этой статье мы представили случай тяжёлой политравмы у мужчины 35 лет с массивным ушибом лёгких и продолжающимся трахеобронхиальным кровотечением, что привело к развитию ОРДС, деструктивных процессов в лёгких и стало причиной подключения и длительного нахождения пациента на В-В-ЭКМО, вследствии невозможности обеспечить с помощью ИВЛ газообмена в лёгких.
Смертність при політравмі в поєднанні з тяжкою травмою грудної клітини по Abbreviated Injury Scale (AIS) > 3 дуже висока: 15,1% для будь-якого віку і 28,4% для осіб 65 років і старших. Тяжка контузія легень може призвести до масивного гемотораксу і вираженої трахеобронхіальної кровотечі. Якщо при гемотораксі невідкладне оперативне втручання виконується в обсязі дренування грудної клітини, то знайти джерело трахеобронхіального кровотечі на ранній стадії травми досить складно через вентиляцію з позитивним тиском в дихальних шляхах. Внаслідок забою легень виділяється величезна кількість тканинного фактора, що посилює коагулопатію і призводить до збільшення кровотечі. Посилення дихальної недостатності також може викликатися припливом крові в область непошкоджених легень з області пошкоджених [4]. Частота гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів з травмою становить від 4,3 до 8,5%. У таких випадках дуже складно підтримувати дихальну функцію тільки стандартним управлінням ШВЛ. За останні два десятиліття був розроблений ряд методів лікування, які поліпшили виживання пацієнтів з ГРДС. Зокрема, титрування нижчих дихальних об’ємів і позитивного тиску в кінці видиху (ПДКВ) значно знижує смертність в порівнянні з традиційною механічною вентиляцією з високими дихальними об’ємами. Останнім часом стали застосовуватися нервово-м’язові блокади і положення пацієнта лежачи на животі (prone position), демонструючи переваги щодо смертності при ГРДС. Використовуються й інші допоміжні методи лікування, такі як інгаляції простацикліну, а також альтернативні режими ШВЛ, наприклад, дворівнева вентиляція або вентиляція зі зниженням тиску в дихальних шляхах (APRV). Незважаючи на ці досягнення в методах екстреної терапії, стан деяких пацієнтів продовжує погіршуватися, і в таких випадках вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (ВВ-ЕКМО) стає кращим варіантом як крайній захід, щоб врятувати життя цих пацієнтів.В цій статті ми представили випадок тяжкої політравми у чоловіка 35 років з масивним забоєм легень і триваючою трахео-бронхіальною кровотечею, що призвело до розвитку ГРДС, деструктивних процесів в легенях і стало причиною підключення і тривалого знаходження пацієнта на В-В-ЕКМО, внаслідок неможливості забезпечити з допомогою ШВЛ газообміну в легенях.
The mortality rate for multiple trauma in combination with severe chest trauma according to Abbreviated Injury Scale (AIS) > 3 is very high: 15.1% for all ages and 28.4% for people 65 years and older [7]. Severe contusion of the lungs can lead to massive hemothorax and severe tracheobronchial bleeding. If, for hemothorax, urgent surgery is performed based on chest drainage only, it is relatively difficult to find the source of tracheobronchial bleeding at an early stage of injury due to positive airway pressure ventilation. Due to lung contusion, a huge amount of tissue factor is released, which worsens coagulopathy and leads to increased bleeding. Worsening respiratory failure can also be caused by blood flow to the area of intact lungs from the area of the injured lungs. The incidence of acute respiratory distress syndrome in trauma patients ranges from 4.3 to 8.5%. In such cases, it is very difficult to maintain respiratory function only by standard ventilation control. Over the past two decades, a number of treatments have been developed that have improved the survival rate of patients with ARDS. Titration of lower tidal volumes and positive end-expiratory pressure (PEEP) significantly reduces mortality compared to traditional mechanical ventilation with high tidal volumes. In recent years, neuromuscular blocks and prone positioning have been introduced, demonstrating the mortality benefits of ARDS. Other supportive therapies are used, such as inhalation of prostacyclin, as well as alternative ventilation modes, such as bi-level ventilation or reduced airway pressure ventilation (APRV). Despite these advances in emergency therapies, some patients continue to deteriorate, and in such cases, veno-venous extracorporeal membrane oxygenation (IV-ECMO) becomes the best option as a last resort to save the lives of these patients.In this article, we presented a case of severe multiple trauma in a 35-year-old man with massive contusion of the lungs and continuing tracheobronchial bleeding, which led to the development of ARDS, destructive processes in the lungs and became the reason for the connection and long-term presence of the patient on VV-ECMO, due to the impossibility of providing with the help of mechanical ventilation gas exchange in the lungs.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: