'Історія мігранта': форми збору даних та способи їх представлення у наукових публікаціях

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Political Studies; No. 1 (5). (2023): Political Studies; 123-143
Політичні дослідження / Political Studies : Український науковий журнал; № 1 (5). (2023): Політичні дослідження ; 123-143
ISSN: 2786-4774
2786-4782
Popis: The article highlights the issue of a comprehensive consideration of three forms of data collection on the migration histories of displaced persons and four ways of presenting them in scientific publications. It is emphasized that today the most commonly used formats among scholars are conventional questionnaires, the life history calendars, and the migration history charts, which can be used methodically alternatively as independent tools or complement each other in data collection. The author also identifies analytical situations in which it is appropriate to test these forms, namely: 1)conventional questionnaires are effective when it is necessary to record a few facts about an individual’s migration history, and the information itself is quantitative in nature; 2)the life history calendars are optimal for forming a complete migration history, being a tool aimed at covering various spheres of a person’s life throughout his or her existence; and 3)the migration history charts are more valuable when the focus is on long-term interpersonal ties (usually family) in a spatial and chronological sense. Additionally, emphasis is placed on disclosing the differences that arise from each form of collection and have relevant implications for the analysis of the data. The paper considers four possible ways of implementing data from migration histories in scholarly works, including: 1)case studies; 2)a basis for identifying and classifying patterns; 3)aggregation of quantitative data; and 4)informational background that is not explicitly expressed in the text. The author highlights the idea that the place of migrants’ histories has acquired a new meaning, since in recent years they have been perceived not exclusively as primary material for the researcher’s analytical work, which without further secondary comprehension will not be of cognitive value, but as a key source on the basis of which significant conclusions are drawn. The author marks that, due to their conceptual proximity to the idea of „oral history”, migrants’ histories can potentially become a powerful evidence base in political discourse and international law regarding crimes against humanity. It raises the current „Ukrainian issue” around the world in a particularly scientific and pragmatic way, given the events of last year’s military aggression by Russia, which continues to be ongoing.
У статті висвітлено питання комплексного розгляду трьох форм збору даних з міграційних історій переміщених осіб та чотирьох способів їхньої презентації у наукових публікаціях. Підкреслено, що сьогодні найбільш уживані серед науковців формати–це звичайні анкети, календарі історії життя та графіки історії міграції, які методично можуть використовуватися альтернативно один до одного як самостійні інструменти або взаємодоповнюватися під час збору даних. Також виділено аналітичні ситуації, за яких доречно апробовувати ці форми, а саме: 1)звичайні анкети ефективні тоді, коли треба зафіксувати невелику кількість фактів про історію міграції індивіда, а сама інформація є кількісною за природою збору; 2)календарі історії життя оптимальні для формування повної міграційної історії, будучи інструментарієм, що спрямований на висвітлення різноманітних сфер життя однієї особи за весь її час існування; 3)графіки історії міграції більш цінні, коли фокус уваги знаходиться на довготривалих міжособистісних зв’язках (як правило, родинних стосунках) у просторовому та хронологічному схопленні. Додатково зроблено акцент на розкритті питання про відмінності, які витікають з кожної форми збору та мають відповідні наслідки для аналізу отриманих даних. У розвідці розглянуто можливі чотири шляхи реалізації даних з історій міграції у наукових роботах, зокрема, як: 1)тематичні дослідження; 2)база для виявлення і класифікації закономірностей; 3)агрегація кількісних даних; 4)інформаційна довідка, що не є чітко вираженою у тексті. Акцентовано на ідеї, що місце історій мігрантів набуло нового значення, оскільки за останні роки вони сприймаються не винятково як первинний матеріал для аналітичної роботи дослідника, що без наступного вторинного осмислення не становитиме пізнавальної цінності, а вже як ключове джерело, на основі якого отримуються вагомі висновки. Окреслено, що завдяки концептуальній наближеності до ідеї „усної історії” „історії мігрантів” потенційно можуть стати потужною доказовою базою у політичному дискурсі та рамках міжнародного права стосовно скоєних злочинів проти людства. Це по-особливому „піднімає” сучасне „українське питання” у всьому світі науково та прагматично, зважаючи на події минулорічної військової агресії Росії, що триває досі.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: