Чи підтримують фізичні вправи та замісна терапія тестостероном лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й атеросклерозом зі стенозом клубової артерії після ендоваскулярної процедури з низьким рівнем загального тестостерону та ліпопротеїдів високої щільності?

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Запорізький медичний журнал; Том 25 № 2 (2023): Запорізький медичний журнал; 101-108
Запорожский медицинский журнал; Том 25 № 2 (2023): Запорізький медичний журнал; 101-108
Zaporozhye Medical Journal; Vol. 25 No. 2 (2023): Zaporozhye medical journal; 101-108
ISSN: 2306-4145
2310-1210
Popis: Serum levels of testosterone (ST) and high-density lipoprotein (HDL) are generally associated with atherosclerosis in male patients over 50 years with critic iliac stenosis (TASC II A and B) and cardiovascular disease with significant changes in HDL and low-density lipoprotein (LDL). In addition to the standard therapy, combined medicamentous therapy and adequate model of exercise are also important factors as medicines can improve HDL levels and primary bypass and endovascular potency impacting positively on improvement of ST or it can be the following testosterone replacement therapy (TRT) comprising cardiovascular disease prevention and vascular treatment as adjunct therapy options after endovascular and vascular surgical procedures. The aim of the study is to identify the association between HDL and ST after surgical and endovascular intervention on the iliac segment (TASCII A and B), as well as cardiovascular risk factors with modified medium activity (MET) 6 (MET), with total duration of 30–60 minutes. It also attempts to remodel a patient behavioral pattern, optimize ST levels and link them to outcomes and patency of vascular procedures on the iliac segment. Materials and methods. 108 selected male patients with cardiovascular disease combined with metabolic syndrome and critical iliac artery stenosis (TASC II A and B) were examined during 2014–2018, 4 years after invasive and minimal invasive treatment (54 patients were treated with surgical Dacron reconstruction and 54 patients – with endovascular treatment on short segment of critical iliac artery stenosis (TASC II A and B). Results. In the total population, no difference was observed in changes of constraint-induced movement therapy between the standard exercise group and the control one after 4 years from baseline. However, there was no significant interaction between the effect of exercise trainings and primary bypass potency within 4 years. Conclusions. Primary effects of endovascular procedure and Dacron bypass revascularization raise the risk of elevated testosterone levels after 4 years of group training but does not provide adequate answers to questions as to whether higher levels of ST have any major influence on primary bypass potency preventing further progression of cardiovascular disease and general symptomatic and asymptomatic atherosclerosis. However, exercise and TRT can be potential adjunctive therapeutic options for a future supporting postsurgical and endovascular illiac treatment in cardiovascular patients with low testosterone levels.
Рівень загального тестостерону (ЗТ) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) загалом пов’язані з атеросклерозом у пацієнтів-чоловіків віком понад 50 років із критичним клубовим стенозом (TASC II A та B) і серцево-судинними захворюваннями зі значними змінами рівнів ЛПВЩ і ліпопротеїдів низької щільності. Крім стандартної терапії, необхідно поєднувати медикаментозну терапію з адекватною моделлю фізичних вправ, оскільки ліки можуть також бути важливим фактором для підвищення рівня ЛПВЩ, ефективності первинного шунтування та ендоваскулярної терапії, що сприяє підвищенню рівня тестостерону, або це наступний рівень замісної терапії тестостероном (ЗТТ), який передбачає профілактику та лікування серцево-судинних захворювань, і судинної недостатності як варіанти допоміжної терапії після ендоваскулярних і судинних хірургічних процедур. Мета роботи – виявити асоціацію ЛПВЩ і загального тестостерону (ЗТ) після хірургічного та ендоваскулярного втручання клубового сегмента (TASC II A і B), а також факторів серцево-судинного ризику з модифікованою середньою активністю (МЕТ) 6 (МЕТ), загальною тривалістю 30–60 хвилин. Також зроблено спробу змінити модель поведінки пацієнта, оптимізувати рівень ЗT у сироватці крові та зв’язати їх із результатом і прохідністю судинної процедури клубового сегмента. Матеріали та методи. 108 пацієнтів чоловічої статі з серцево-судинними захворюваннями, метаболічним синдромом і критичним стенозом клубової артерії (TASC II A і B) перебували під спостереженням протягом 2014–2018 рр., через 4 роки після інвазивного та мінімального інвазивного лікування (54 пацієнти, яким здійснили хірургічну реконструкцію дакроном, і 54 пацієнти з ендоваскулярним лікуванням короткого сегмента критичного стенозу клубової артерії (TASC II A і B)). Результати. У загальній популяції не виявили різницю за змінами обмежено-індукованої рухової терапії порівняно з вихідним рівнем через 4 роки між групою, де пацієнти виконували стандартні фізичні вправи, і контрольною групою. Втім, протягом 4 років не встановили значущі зв’язки між ефектом фізичних вправ і первинною шунтувальною потенцією. Висновки. Первинна ефективність ендоваскулярної процедури та реваскуляризації дакронового шунтування після чотирьох років групових тренувань підвищує ризик збільшення рівня тестостерону, але не дає адекватної відповіді на запитання про те, чи має якийсь суттєвий вплив на ефективність первинного шунтування та вищий рівень ЗТ, що запобігає наступному прогресуванню серцево-судинних захворювань і загального симптоматичного, безсимптомного атеросклерозу. Втім, при низьких рівнях ЗТ за допомогою фізичних вправ і ЗТТ може бути потенційним варіантом допоміжної терапії для майбутнього підтримувального післяхірургічного й ендоваскулярного лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями із низьким рівнем тестостерону.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: