«ПОВСЯКДЕННЯ ТЕРОРУ» (1944 – 1952): ПУБЛІЧНІ ФОРМИ БОРОТЬБИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Problems of humanities. History; No. 11/53 (2022); 174-195
Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія; № 11/53 (2022); 174-195
ISSN: 2312-2595
2664-3715
DOI: 10.24919/2664-3715.11/53
Popis: The purpose of the article is to highlight the repressive policy of the Soviet authorities in relation to Ukrainian nationalists, which was manifested through public forms of punishment. The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity and systematicity, which are provided by special-historical (concrete-historical, problem-chronological) and general scientific (analysis, synthesis) methods of research. The scientific novelty is in the comprehensive coverage of public forms of punishment that were applied to members of the OUN and the UPA and found expression in the implementation of the death penalty by hanging. Conclusions. Undoubtedly, the Soviet government actually recognized the OUN and the UPA as a serious military and political opponent, addressing them in the middle and second half of the 20th century. At the same time, the large-scale ideological campaign did not give the desired result, since the support of the population, which ensured the success of the OUN and UPA members in the confrontation with Soviet totalitarianism, continued. An essential component in the confrontation of the Soviet side with the liberation movement was the "ideological and psychological front", for the victory of which considerable efforts were made. Ukrainian nationalists had a powerful ideological foundation, which was a major task for the Soviet administration to overcome; physical destruction did not produce a significant result, and opposition to the authorities continued to exist. Therefore, one of the forms of struggle was the policy to intimidate members of the OUN and UPA and the local population: open trials and executions, putting the bodies of the dead on public display, destroying rebel graves. The Soviet administration gave a special place to open executions and trials of members of the OUN and UPA, since the successfully staged trials were aimed at discrediting the activities of the OUN and creating a negative attitude towards nationalists. However, public executions and other forms could not deprive the nationalists of the support and help of the population, keep them in fear, which the regime sought, and by no means contributed to the formation of pro-Soviet sentiments.
Мета статті – висвітлити репресивну політику радянської влади по відношенню до українських націоналістів, що знаходила свій вияв через публічні форми покарання. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості та системності, які забезпечили спеціально-історичні (конкретноісторичний, проблемно-хронологічний) та загальнонаукові (аналіз, синтез) методи досліджень. Наукова новизна полягає у комплекс-ному висвітленні публічних форм покарань, які застосувались до членів ОУН і УПА та головно знайшли свій вияв у реалізації смерт-ної кари через повішення. Висновки. Істотною складовою у проти-стоянні радянської сторони з визвольним рухом був «ідейно-психо-логічний фронт», для перемоги на якому докладалися значні зусилля. Українські націоналісти мали потужний ідеологічний фундамент, перемогти який для радянської адміністрації було надзавданням; фізичне знищення не давало вагомого результату, а опозиція до влади продовжувала існувати. Тому однією з форм боротьби була політика залякування членів ОУН і УПА та місцевого населення: відкриті судові процеси та страти, виставлення тіл загиблих на загальний огляд, руйнування повстанських могил. Особливе місце радянська адміністрація відводила відкритим стратам і судовим процесам над членами ОУН та УПА, оскільки вдало розіграні судові процеси мали на меті дискредитувати діяльність ОУН, сформувати негативне ставлення до націоналістів. Проте публічні страти та інші форми не змогли позбавити націоналістів підтримки та допомоги населення, втримати його в страху, чого прагнув режим, та аж ніяк не сприяли формуванню прорадянських настроїв.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: