NADZWYCZAJNE ZJAWISKA NATURALNE I ICH WPŁYW NA ŻYCIA LUDNOŚCI ZIEM UKRAIŃSKICH W CZASACH POWSTANIA BOHDANA CHMIELNICKIEGO (1648 – 1657)

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Intermarum history policy culture; No. 11 (2022): Intermarum: history, policy, culture; 8-31
INTERMARUM: historia, polityka, kultura; Nr 11 (2022): Інтермарум: історія, політика, культура; 8-31
Інтермарум: історія, політика, культура; № 11 (2022): Інтермарум: історія, політика, культура; 8-31
ISSN: 2518-7694
2518-7708
Popis: The purpose of the article is to summarize information about extraordinary natural phenomena that were recorded on Ukrainian lands during 1648 – 1657, and to clarify their impact on social and political activity, economy and worldview of the local population. The article identifies and analyzes reports in written sources about extraordinary natural phenomena on Ukrainian lands during the Bohdan Khmelnytsky Uprising 1648– 1657, their periodicity and impact on the socio-economic life of the early modern agrarian society is clarified. Written information on the extent of damage and territories affected by natural disasters was found. The Bohdan Khmelnytsky Uprising took place against the background of the First Climatic Minimum of the Little Ice Age. The impact of extraordinary natural phenomena on a turbulent society that found itself in the conditions of war was particularly noticeable. During 1648 – 1657, on Ukrainian lands an extreme meteorological phenomena were recorded (dry spring of 1648, unstable winter of 1652– 1653, severe winters of 1654 – 1655 and 1655 – 1656); extraordinary optical phenomena (the appearance of a comet and mysterious signs in the sky in 1647, the eclipse of the sun on August 2, 1654, as well as unconfirmed reports of the eclipse of the moon in 1648 and the eclipse of the sun in 1653); extraordinary hydrological phenomena (floods in Halychyna and Podillya in 1649, 1651, 1656); earthquake of 1650; annual invasions of locusts 1647 – 1652; epidemics of 1648, 1650, 1651, 1652, 1657. The influence of weather conditions on the course of battles and the course of the main campaigns of the Bohdan Khmelnytsky Uprising remains underestimated by scientists. The pattern of man’s perception of extraordinary natural phenomena in early modern period was expressed in the presence of irrational and rational approaches, which, we note, were not always mutually exclusive. Thus, the irrational approach is represented by the church and folk interpretation of a natural disaster, in particular, its nature. The latter, in particular, is characterized by great variability, a mystical worldview, and an appeal to archaic magical practices. In turn, the rational approach consists in attempts at a pre-scientific interpretation of the nature and patterns of the occurrence of cataclysms.
Celem artykułu jest podsumowanie informacji o niezwykłych zjawiskach przyrodniczych odnotowanych na ziemiach ukraińskich w latach 1648 – 1657 oraz wyjaśnienie ich wpływu na działalność społeczną i polityczną, gospodarkę i światopogląd miejscowej ludności. Artykuł identyfikuje i analizuje doniesienia w źródłach pisanych o niezwykłych zjawiskach przyrodniczych na ziemiach ukraińskich w okresie powstania Bohdana Chmielnickiego 1648 – 1657, wyjaśnia się ich cykliczność i wpływ na życie społeczno-gospodarcze wczesnonowożytnego społeczeństwa agrarnego. Znaleziono pisemną informację o zakresie zniszczeń i terytoriach dotkniętych klęskami żywiołowymi. Powstanie Bohdana Chmielnickiego odbyło się na tle pierwszego minimum klimatycznego Małej Epoki Lodowcowej. Szczególnie zauważalny był wpływ niezwykłych zjawisk przyrodniczych na niespokojne społeczeństwo, które znalazło się w warunkach wojny. W latach 1648-1657 na ziemiach ukraińskich odnotowano ekstremalne zjawiska meteorologiczne (sucha wiosna 1648, niestabilna zima 1652-1653, surowe zimy 1654-1655 i 1655-1656); niezwykłe zjawiska optyczne (pojawienie się komety i tajemnicze znaki na niebie w 1647 r., zaćmienie słońca 2 sierpnia 1654 r., a także niepotwierdzone doniesienia o zaćmieniu księżyca w 1648 r. i zaćmieniu słońca w 1653 r. ); niezwykłe zjawiska hydrologiczne (powodzie na Halicynie i Podolu w latach 1649, 1651, 1656); trzęsienie ziemi z 1650 r.; coroczne inwazje szarańczy 1647– 1652; epidemie z lat 1648, 1650, 1651, 1652, 1657. Wpływ warunków atmosferycznych na przebieg bitew i przebieg głównych kampanii powstania Bohdana Chmielnickiego pozostaje przez naukowców niedoceniany.
Метою статті є узагальнення відомостей про надзвичайні явища природи, що були зафіксовані на українських землях впродовж 1648 – 1657 рр., та з’ясування їх впливу на суспільно-політичну активність, господарство і світогляд місцевого населення. Методологія. У процесі роботи над статтею застосовувалися описовий, компаративний, статистичний методи, метод системного аналізу джерел та літератури, метод моделювання. Застосування принципів та підходів обумовлене предметом дослідження. Висновки. У статті виявлено та проаналізовано повідомлення у писемних джерелах щодо надзвичайних явищ природи на українських землях у період Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр., з’ясовано їх періодичність та вплив на соціально-економічне життя ранньомодерного аграрного суспільства. Виявлено писемні відомості щодо масштабу збитків і територій, вражених стихійними лихами. Національно-визвольна війна середини XVII ст. відбувалася на тлі першого кліматичного мінімуму Малого льодовикового періоду. Вплив надзвичайних явищ природи на турбулентне суспільство, що опинилося в умовах війни, був особливо відчутним. Впродовж 1648 – 1657 рр. на українських землях були зафіксовані екстремальні метеорологічні явища (посушлива весна 1648 р., нестійка зима 1652 – 1653 рр., суворі зими 1654 – 1655 і 1655 – 1656 рр.); надзвичайні оптичні явища (поява комети і загадкові знаки на небі 1647 р., затемнення сонця 2 серпня 1654 р., а також непідтверджені повідомлення про затемнення місяця 1648 р. і сонця 1653 р.); надзвичайні гідрологічні явища (повені в Галичині й Поділлі 1649, 1651, 1656 рр.); землетрус 1650 р.; щорічні нашестя саранчі 1647 – 1652 рр.; епідемії 1648, 1650, 1651, 1652, 1657 рр. Недооціненим з боку науковців залишається вплив погодних умов на хід битв і перебіг основних кампаній Національно-визвольної війни.
Databáze: OpenAIRE