Сравнительная характеристика схем длительного комплексного лечения больных неалкогольной жировой болезнью печени в сочетании с гипертонической болезнью

Autor: Babak, O.Ya., Prosolenko, K.О., Klimenko, М.I., Panchenko, G.Yu.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Украинский терапевтический журнал; № 1 (2020); 6-14
Український терапевтичний журнал; № 1 (2020); 6-14
Ukrainian Therapeutical Journal; № 1 (2020); 6-14
ISSN: 1605-7295
2522-1175
Popis: Objective — to investigate the effectiveness of the use of various regimens of complex long-term treatment in patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and hypertension.Materials and methods. The study involved group of 61 patients with NAFLD and hypertension of stage II, 2 degree. The ultrasound examination was used to diagnose the condition of the liver and blood vessels. In all patients, assessment of steatosis, inflammation, and liver fibrosis was performed with the use of Fibromax test (France). In addition to standard blood biochemical parameters, cytokeratin-18, adiponectin, fetuin A, tumor necrosis factor-α and interleukin-6 levels of oxidative stress were determined. For assessment of the combined therapy efficacy, patients were divided into two groups. Group I patients (n = 30) received losartan, indapamide, and atorvastatin for 12 months. Patients of group II (n = 31) received additionally omega-3 polyunsaturated fatty acids (O-3PUFA) 2 g/d and ursodeoxycholic acid (UDCA) 10 mg/kg/d for 12 months.Results and discussion. Both schemes of 48-week complex treatment of patients with NAFLD and hypertension, used in the study, had positive effects on the indices of BP, carbohydrate, lipid metabolism, renal function, inflammatory and oxidative stress, and improved instrumental liver and vascular parameters. A significant advantage of Group II complex therapy is its significantly greater impact on the liver parameters and significant nephroprotective effect. Group II treatment regimen were also found to be more effective in influencing on prooxidant parameters. There was no significant difference in the effects on the indicators of proinflammatory cytokines, fetuin A, cytokeratin-18 (p > 0.05). The comparative analysis of instrumental indicators also revealed the benefits of group II treatment regimens. The dynamics of all liver sizes and portal hemodynamic rates were better in Group II.Conclusions. The scheme of 12-month treatment with the use of O-3PUFA 2 g/day and UDCA 10 mg/kg/day was more effective as regards the effects on the clinical and laboratory and instrumental parameters.
Цель работы — оценить эффективность применения различных схем комплексного длительного лечения у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) и гипертонической болезнью (ГБ).Материалы и методы. Объектом исследования были группа больных НАЖБП с ГБ II стадии, 2 степени (61 пациент). Для диагностики состояния печени и сосудов использовали ультразвуковой метод исследования. У всех исследованных пациентов стеатоз, воспаление и фиброз печени изучали с помощью теста «Фибромакс» (Франция). Кроме стандартных биохимических показателей крови, определяли уровни цитокератина-18, адипонектина, фетуина-А, фактора некроза опухоли-α и интерлейкина-6, показатели оксидативного стресса. Далее было проведено исследование эффективности комбинированной терапии. Пациенты были разделены на две группы. Пациенты группы I (n = 30) получали лозартан, индапамид и аторвастатин 10—20 мг/сут в течение 12 мес. Пациенты группы ІІ (n = 31) принимали дополнительно препарат омега-3 полиненасыщенных жирных кислот (О-3 ПНЖК) 2 г/сут и урсодезоксихолиевую кислоту (УДХК) 10 мг/кг/сут в течение 12 мес.Результаты и обсуждение. Обе схемы 48-недельного комплексного лечения пациентов с НАЖБП и ГБ, используемых в нашем исследовании, эффективно влияли на показатели АД, углеводного, липидного обмена, функцию почек, показатели воспаления и оксидативного стресса и улучшали инструментальные показатели печени и сосудов. Значительным преимуществом комплексной терапии группы ІІ является достоверно большее влияние на печеночные показатели и значительный нефропротекторный эффект. Также оказалось, что схема лечения группы ІІ была более эффективной относительно влияния на прооксидантные показатели. Не было достоверной разницы по влиянию на показатели провоспалительных цитокинов, фетуина А, цитокератина-18 (р > 0,05). При сравнительном анализе инструментальных показателей было также выявлено преимущество схемы лечения в группе II. Выводы. Схема лечения 12-месячного комплексного лечения с добавлением О-3 ПНЖК 2 г/сут и УДХК 10 мг/кг/сут более эффективная относительно влияния на клинико-лабораторные и инструментальные показатели.
Мета роботи — дослідити ефективність застосування різних схем комплексного тривалого лікування у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та гіпертонічною хворобою (ГХ).Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були група хворих на НАЖХП з ГХ ІІ стадії, 2 ступеня (61 пацієнт). Для діагностики стану печінки та судин використовували ультразвуковий метод дослідження. У всіх досліджених пацієнтів стеатоз, запалення та фіброз печінки вивчалися за допомогою тесту «Фібромакс» (Франція). Окрім стандартних біохімічних показників крові, визначали рівні цитокератину-18, адипонектину, фетуїну А, фактора некрозу пухлин-α та інтерлейкіну-6, показники оксидативного стресу. Далі було проведено вивчення ефективності комбінованої терапії. Пацієнти були розділені на дві групи. Пацієнти групи І (n = 30) отримували лозартан, індапамідом та аторвастатин протягом 12 міс. Пацієнти групи ІІ (n = 31) отримували додатково препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (О-3ПНЖК) 2 г/д та урсодезо­ксихолієву кислоту (УДХК) 10 мг/кг/д протягом 12 міс. Результати та обговорення. Обидві схеми 48-тижневого комплексного лікування пацієнтів з НАЖХП та ГХ, що використовувалися у нашому дослідженні, ефективно впливали на показники АТ, вуглеводного, ліпідного обміну, ниркову функцію, показники запалення та оксидативного стресу та поліпшували інструментальні показники печінки та судин. Значною перевагою комплексної терапії групи ІІ є достовірно більший вплив на печінкові показники та значний нефропротекторний ефект. Також виявилося, що схема лікування групи ІІ була більш ефективною стосовно впливу на прооксидантні показники. Не було достовірної різниці за впливом на показники прозапальних цитокінів, фетуїну А, цитокератину-18 (р>0,05). При порівняльному аналізі інструментальних показників було також виявлено перевагу схеми лікування у групі ІІ. Динаміка всіх розмірів печінки та швидкісних показників портальної гемодинаміки була кращою у групі ІІ. Висновки. Схема лікування 12-місячного комплексного лікування з додаванням О-3ПНЖК 2 г/д та УДХК 10 мг/кг/д є більш ефективною щодо впливу на клініко-лабораторні та інструментальні показники.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: