Фактори ризику та можливості запобігання формуванню гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в дітей шкільного віку

Autor: Belousova, O.Yu., Slobodianiuk, O.L., Pavlenko, N.V., Hanzii, O.B., Voloshyn, K.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; Том 13 (2018): Supplement 1 Pediatric Gastroenterology and Nutritiology; 73-78
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; Том 13 (2018): Приложение 1 Детская гастроэнтерология и нутрициология; 73-78
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; Том 13 (2018): Додаток 1 Дитяча гастроентерологія і нутриціологія; 73-78
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Popis: Background. The article presents the main problems of early diagnosis of gastroesophageal reflux disease (GERD) in school-age children, which leads to late detection and initiation of treatment. The purpose of the study was to identify the main risk factors that may predispose the development of this disease, as well as triggers that provoke GERD in school-age children. Knowledge of risk factors can help prevent the formation of GERD in children, and, with timely diagnosis of therapy, reduce the severity of the disease and improve quality of life. Materials and methods. Open comparative study included 98 school-age children (31 girls, 67 boys) aged 6 to 18 years (mean age 14.2 years). Diagnosis of gastroesophageal reflux disease was conducted in accordance with the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated January 29, 2013, No. 59 “On Approval of Unified Clinical Protocols for Medical Care of Children with Digestive Disorders”. During the comprehensive examination, the identification of possible risk factors was made, for which a detailed history collection was performed: the nature of the child’s nutrition and the regularity of the meal were evaluated, as well as the mode of the day, the presence and intensity of physical activity, the presence of chronic stress (psycho-traumatic situations), sleep duration, bad habits, false eating habits. Past medical history also revealed the duration of breastfeeding and the time of supplementary food introduction. Physical examination was also aimed at the detection of so-called symptoms of anxiety — “red flags” that may indicate the presence of complications or organic pathology. Results. In both age groups, boys were dominant; besides, there were significantly more children aged 13–17 years in the group with GERD. Early administration of supplements was revealed in both groups, as well as early artificial/mixed feeding. More than 85 % of children had signs of autonomic dysregulation and concomitant pathology of the upper digestive tract. Interestingly, body mass index met norms in most patients, so this risk factor was not significant. Conclusions. The study has revealed the main risk factors that contribute to the formation of GERD in children of two age groups: 6–12 and 13–17 years, and the relationship between individual risk factors with different forms of GERD was analyzed. Optimization of the primary screening diagnosis of GERD can be achieved by using adapted pediatric GERD questionnaire at the outpatient stage of medical care. It includes not only questions about typical esophageal clinical symptoms, but also extravascular and atypical GERD symptoms. Most of the risk factors and trigger factors are modified, so at the stage of primary care, the control of children’s status who are at risk of GERD, timely diagnosis and correction of risk factors, or reflux disorders which occur in the presence of these factors will prevent the development of disease or its severe course that will improve the quality of life of the patient.
Актуальность. В статье приведены основные проблемы ранней диагностики гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) у детей школьного возраста, которые приводят к позднему выявлению и началу лечения. Целью исследования было определение основных факторов риска, которые могут вызывать развитие заболевания, а также триггеров, которые провоцируют развитие ГЭРБ у детей школьного возраста. Знание факторов риска может помочь в профилактике формирования ГЭРБ у детей и при своевременной диагностике и терапии уменьшить тяжесть заболевания и улучшить показатели качества жизни. Материалы и методы. В открытом исследовании приняли участие 98 детей школьного возраста (31 девочка, 67 мальчиков) в возрасте от 6 до 18 лет (средний возраст составил 14,2 года). Диагностика гастроэзофагеальной рефлюксной болезни была проведена в соответствии с Приказом МЗ Украины от 29.01.2013 № 59 «Об утверждении унифицированных клинических протоколов медицинской помощи детям с заболеваниями органов пищеварения». При комплексном обследовании проведено определение возможных факторов риска, для чего был осуществлен детальный сбор анамнеза: определяли характер питания ребенка и регулярность приема пищи, режим дня, наличие и интенсивность физической нагрузки, наличие хронического стресса (психотравмирующих ситуаций), продолжительность сна, наличие вредных привычек, вредных пищевых привычек. Из анамнеза жизни также выясняли продолжительность грудного вскармливания и начало введения прикорма. Физикальное обследование было направлено также на выявление так называемых симптомов тревоги red flags, которые могут свидетельствовать о наличии осложнений или органической патологии. Результаты. В обеих возрастных группах преобладали мальчики, кроме того, достоверно больше среди больных с ГЭРБ было детей из 2-й группы — в возрасте 13–17 лет. Раннее введение прикорма было обнаружено в обеих группах, как и раннее искусственное/смешанное вскармливание. Более 85 % детей имели признаки вегетативной дисрегуляции и имеющуюся сопутствующую патологию верхних отделов пищеварительного тракта. Интересен тот факт, что у большинства обследованных индекс массы тела соответствовал норме, то есть этот фактор риска не имел достоверного значения. Выводы. В результате проведенного исследования определены основные факторы риска, способствующие формированию ГЭРБ у детей двух возрастных групп: 6–12 лет и 13–17 лет, а также проанализирована взаимосвязь отдельных факторов риска с различными формами ГЭРБ. Оптимизация первичной скрининговой диагностики ГЭРБ может быть достигнута благодаря использованию на амбулаторном этапе оказания медицинской помощи адаптированного детского опросника по типу GERDQ, включающего вопросы не только по типичнным пищеводным клиническим симптомам, но и по внепищеводным и атипичным симптомам ГЭРБ. Большинство факторов риска и триггерных факторов является модифицированными, следовательно, контроль за состоянием детей на этапе оказания первичной медицинской помощи, находящихся в группе риска по формированию ГЭРБ, своевременная диагностика и коррекция факторов риска или рефлюксных нарушений, возникающих при наличии этих факторов, позволят предупредить развитие заболевания или появление тяжелого течения, что повысит качество жизни пациента.
Актуальність. У статті наведені основні проблеми ранньої діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей шкільного віку, що призводять до пізнього виявлення та початку лікування. Метою дослідження було визначення основних факторів ризику, що можуть зумовлювати розвиток захворювання, а також тригерів, які провокують розвиток ГЕРХ у дітей шкільного віку. Знання факторів ризику може допомогти в профілактиці формування ГЕРХ у дітей та при вчасній діагностиці та терапії зменшити тяжкість захворювання та покращити показники якості життя. Матеріали та методи. У відкритому дослідженні брали участь 98 дітей шкільного віку (31 дівчинка, 67 хлопців) віком від 6 до 18 років (середній вік становив 14,2 року). Діагностика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби була проведена відповідно до Наказу МОЗ України від 29.01.2013 № 59 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення». При комплексному обстеженні проведено визначення можливих факторів ризику, для чого було здійснено детальний збір анамнезу: визначали характер харчування дитини та регулярність прийому їжі, режим дня, наявність та інтенсивність фізичного навантаження, наявність хронічного стресу (психотравмуючих ситуацій), тривалість сну, наявність шкідливих звичок, хибних харчових звичок. З анамнезу життя також з’ясовували тривалість грудного вигодовування та початок введення прикорму. Фізикальне обстеження було спрямоване також на виявлення так званих симптомів тривоги red flags, що можуть свідчити про наявність ускладнень чи органічної патології. Результати. В обох вікових групах переважали хлопчики, окрім того, вірогідно більше серед хворих із ГЕРХ було дітей з 2-ї групи — віком 13–17 років. Раннє введення прикорму було виявлено в обох групах, як і раннє штучне/змішане вигодовування. Більше 85 % дітей мали ознаки вегетативної дисрегуляції та наявну супутню патологію верхніх відділів травного тракту. Цікавим є той факт, що в більшості обстежених індекс маси тіла відповідав нормі, тобто цей фактор ризику не мав вірогідного значення. Висновки. У результаті проведеного дослідження визначено основні фактори ризику, що сприяють формуванню ГЕРХ у дітей двох вікових груп: 6–12 років та 13–17 років, а також проаналізовано взаємозв’язок окремих факторів ризику з різними формами ГЕРХ. Оптимізація первинної скринінгової діагностики ГЕРХ може бути досягнена завдяки використанню на амбулаторному етапі надання медичної допомоги адаптованого дитячого опитувальника за типом GERDQ, що включає питання не лише з типових стравохідних клінічних симптомів, але й із позастравохідних та атипових симптомів ГЕРХ. Більшість факторів ризику та тригерних факторів модифіковані, отже, контроль за станом дітей на етапі надання первинної медичної допомоги, що знаходяться в групі ризику з формування ГЕРХ, своєчасна діагностика та корекція факторів ризику чи рефлюксних порушень, що виникають за наявності цих факторів, дозволять запобігти розвитку захворювання чи появі тяжкого перебігу, що підвищить якість життя пацієнта.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: