Певні якості мислення у лікарів-інтернів різних фахів

Autor: Stus, V.P., Ehalov, V.V., Moiseenko, N.N., Romanyuta, I.A., Barannik, S.I.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Урологія; Том 24, № 2 (2020)
Урология; Том 24, № 2 (2020)
Urologiya; Том 24, № 2 (2020)
ISSN: 2307-5279
Popis: The analysis of 98 anonymous profiles of interns in the specialties of urology, anesthesiology and dentistry be performed. For a verbal assessment of the quality of thinking of interns, we used a modified test of thinking and creativity by J. Bruner. The proportion of interns with high theoretical (flexible) thinking was evenly distributed and was quite high in all study groups; the average degree of flexible thinking prevailed among respondents of all groups, but among dentists, its level was 15 and 10% lower than that of urologists and anesthetists, respectively. The high level of creative thinking in interns was identical to the theoretical one, but among anesthetics interns it was 5% lower than in other study groups. The average level of creative thinking prevailed, and the lowest was the smallest in all study groups. Differences in the indicator among interns of different specialties did not have statistical significance. As for clip (quick) thinking, its high level among interns-anesthetists was 10-11% lower than in other study groups. Clip thinking in the system of medical education tends to grow and pushes clinical. Modern medical education requires the formation of a qualitatively new approach to the educational process, based on the formation and development of clinical thinking, taking into account the psychological characteristics of modern youth. The inability for the intern to systematize the acquired knowledge every year causes more and more discontent and leads to a decrease in professional training. The use of tests in education reduces the critical, analytical capabilities of students, again, forcing them to catch only fragments of a particular phenomenon, without clarifying its causes, patterns, without constructing logical circuits. In connection with the foregoing, we see the need to create alternative educational programs, change the structure of the provision of information with a predominance of situational basis, the translation of textbooks in digital form with a multi-level structure.
Проведен анализ 98 анонимных анкет врачей-интернов по специальностям урология, анестезиология и стоматология. Для вербальной оценки качества мышления врачей-интернов нами был использован модифицированный тест на мышление и креативность Дж. Брунера. Часть интернов с высоким теоретическим (гибким) мышлением ровно распределилась и была достаточно высокой во всех группах исследования; средняя степень гибкого мышления преобладала у респондентов всех групп, но среди интернов-стоматологов её уровень был на 15 и 10% ниже, чем у урологов и анестезиологов соответственно. Высокий уровень творческого (креативного) мышления у интернов был идентичен теоретическому, но у интернов-анестезиологов был на 5% ниже, чем в других группах исследования. Средний уровень креативного мышления преобладал, а низкий был наименьшим во всех группах исследования. Различия показателей у врачей-интернов разных специальностей не имели статистического значения. Что касается клипового (быстрого) мышления, то его высокий уровень у интернов-анестезиологов был на 10–11% ниже, чем в других группах исследования. Клиповое мышление в системе медицинского образования имеет тенденцию к росту и вытесняет клиническое. Современное медицинское образование требует формирования качественно нового подхода к учебному процессу, основанному на формировании и развитии клинического мышления, с учетом психологических особенностей современной молодежи. Невозможность для интерна систематизировать полученные знания с каждым годом вызывает все больше недовольства и ведет к снижению профессиональной подготовки. Применение тестов в образовании снижает критические, аналитические возможности студентов, опять-таки заставляя улавливать лишь фрагменты того или иного явления, без выяснения его причин, закономерностей, без построения логических схем. В связи с вышеизложенным мы видим необходимость создания альтернативных образовательных программ, изменения структуры предоставления информации с преобладанием ситуативной основы, перевода учебников в цифровую форму с многоуровневой структурой.
Проведено аналіз 98 анонімних анкет лікарів-інтернів за фахами урологія, анестезіологія та стоматологія. Для вербальної оцінки якості мислення лікарів-інтернів нами був використаний модифікований тест на мислення та креативність Дж. Брунера. Частка інтернів з високим теоретичним (гнучким) мисленням рівно розподілилася й була досить високою в усіх групах дослідження; середній ступінь гнучкого мислення переважав у респондентів всіх груп, але серед інтернів-стоматологів її рівень був на 15 і 10% нижче, ніж в урологів і анестезіологів відповідно. Високий рівень творчого (креативного) мислення в інтернів був ідентичний теоретичному, але у інтернів-анестезіологів був на 5% нижчим, ніж в інших групах дослідження. Середній рівень креативного мислення переважав, а низький був найменшим у всіх групах дослідження. Відмінності показника у лікарів-інтернів різних спеціальностей не мали статистичного значення. Що стосується кліпового (швидкого) мислення, то його високий рівень у інтернів-анестезіологів був на 10-11% нижчим, ніж в інших групах дослідження. Кліпове мислення в системі медичної освіти має тенденцію до зростання і відтісняє клінічне. Сучасне навчання вимагає формування якісно нового підходу до освітнього процесу, заснованого на формуванні та розвитку клінічного мислення, з урахуванням психологічних особливостей сучасної молоді. Неможливість для інтерна систематизувати отримані знання з кожним роком викликає все більше занепокоєння, та веде до зниження якості професійної підготовки. Застосування тестів знижує критичні, аналітичні можливості студентів, знову-таки змушуючи вловлювати лише фрагменти того чи іншого явища, без з'ясування його причин, закономірностей, без побудови логічних схем. У зв'язку з вищенаведеним ми бачимо необхідність створення альтернативних освітніх програм, зміни структури надання інформації з переважанням ситуативної основи, перебудови підручників до цифрової форми з багаторівневою структурою.
Databáze: OpenAIRE