Increasing sowing quality of injured seeds of soft winter wheat
Autor: | Zaporozhan, K. V., Novytska, N. V., Brovkin, V. V., Martynov, O. M. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
633.111:541.48:631.53.027.2
food and beverages пшеница мягкая озимая семена травмирование протравитель энергия прорастания сила роста полевая всхожесть пшениця м’яка озима насіння травмування протруйник енергія проростання сила росту польова схожість soft winter wheat seeds injury disinfectant germination energy vigor germination |
Zdroj: | Myronivka Bulletin; Том 7 (2018); 39-45 Мироновский вестник; Том 7 (2018); 39-45 Миронівський вісник; Том 7 (2018); 39-45 |
ISSN: | 2518-7910 |
Popis: | Purpose. To study the effect of disinfectants on quality of sound and injured seeds of soft winter wheat after manual and mechanized harvesting. Methods. The study was carried out during 2015–2017. The sowing quality of seeds of soft winter wheat varieties of intensive type Midas and Balaton (Austria) was determined according to the methods of DSTU 4138–2002 at the Laboratory of Quality of Seeds and Planting Stock of the Department of Plant Cultivation of the National University of Life and Environmental Sciences (NULES) of Ukraine. Vigor or intensity of initial seed growth was determined as the percentage of seedlings that broke through sand layer of 4 cm thickness 10 days after sowing and mass of 100 such seedlings in grams. Field germination of seeds was determined in microplot trial at the scientific laboratory “Demonstrational Collection Field of Agricultural Crops” of the NULES. Results. Reliable increase in sowing quality of injured soft wheat seeds after treatment with the disinfectants Maxim XL 035 FS (1.0 l/t) and Vitavax 200 FF (2.5 l/t) has been established. Field germination of injured seeds increased practically to the level of undamaged ones. Progress of pathogenic microflora on wheat seedlings derived from the treated seeds was lower. The Vitavax 200 FF was more effective to improve the sowing quality of injured seeds in which seed vigor increased by 24 %, laboratory germination by 26 %, vigor by 6 %, field germination increased by 7 %, pathogen damage decreased by 18 %. When manual threshing, the sowing qualities of seeds were higher: field germination exceeded 80 %, pathogen affection was below 10 %. After mechanized harvesting field germination of seeds was within 78–86 %, pathogen affection 7–13 %, respectively. Conclusions. Seed dressing reduces the negative consequences of seed injuring by increasing their germination due to decontamination of pathogenic microflora and stimulation of growth processes. Цель. Исследовать влияние протравителей на посевные качества целых и травмированных семян пшеницы мягкой озимой после ручной и механизированной уборки. Методы. Исследования проводили в 2015–2017 гг. Посевные качества семян пшеницы мягкой озимой австрийских сортов интенсивного типа Мидас и Балатон определяли по методике ДСТУ 4138–2002 в лаборатории качества семян и посадочного материала кафедры растениеводства Национального университета биоресурсов и природопользования (НУБиП) Украины. Силу роста, или интенсивность начального роста семян определяли по проценту проростков, пробившихся сквозь слой песка толщиной 4 см через 10 дней после сева, а также по массе 100 таких проростков (г). Полевую всхожесть семян определяли в мелкоделяночном опыте на базе научной лаборатории «Демонстрационное коллекционное поле сельскохозяйственных культур» НУБиП. Результаты. Установлено достоверное повышение посевных качеств травмированных семян пшеницы мягкой озимой после обработки протравителями Максим ХL 035 FS (т.к.с., 1,0 л/т) и Витавакс 200 ФФ (в.с.к., 2,5 л/т). Полевая всхожесть травмированных семян повышалась практически до уровня неповрежденных. Снизился процент развития патогенной микрофлоры на всходах пшеницы, полученных из протравленных семян. Более высокую эффективность в улучшении посевных качеств травмированных семян имел Витавакс 200 ФФ, при обработке которым энергия прорастания повышалась на 24 %, лабораторная всхожесть – на 26 %, сила роста – на 6 %, полевая всхожесть – на 7 %, а поражение патогенами снижалось на 18 %. При ручном обмолоте посевные качества семян были более высокими: полевая всхожесть превышала 80 %, поражение патогенами было меньше 10 %. После механизированной уборки в зависимости от протравителя полевая всхожесть семян была в пределах 78–86 %, поражение патогенами – 7–13 %. Выводы. Протравливание семян снижает негативные последствия травмирования, повышая всхожесть благодаря обезвреживанию патогенной микрофлоры и стимуляции ростовых процессов. Мета. Дослідити вплив протруйників на посівні якості цілого і травмованого насіння пшениці м’якої озимої після ручного та механізованого збирання. Методи. Дослідження проводили у 2015–2017 рр. Посівні якості насіння пшениці м’якої озимої австрійських сортів інтенсивного типу Мідас та Балатон визначали за методиками ДСТУ 4138–2002 в лабораторії якості насіння та садивного матеріалу кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Силу росту, або інтенсивність початкового росту насіння пшениці визначали за відсотком проростків, які пробилися крізь шар піску завтовшки 4 см через 10 днів після сівби, а також за масою 100 таких проростків (г). Польову схожість насіння визначали у дрібноділянковому досліді на базі наукової лабораторії «Демонстраційне колекційне поле сільськогосподарських культур» НУБіП. Результати. Встановлено достовірне підвищення посівних якостей травмованого насіння пшениці м’якої після обробки його протруйниками Максим ХL 035 FS (т.к.с., 1,0 л/т) та Вітавакс 200 ФФ (в.с.к., 2,5 л/т). Польова схожість травмованого насіння підвищувалася практично до рівня непошкодженого. Знизився відсоток розвитку патогенної мікрофлори на сходах пшениці, отриманих з протруєного насіння. Вищу ефективність щодо покращення посівних якостей травмованого насіння мав Вітавакс 200 ФФ, за обробки яким зростали енергія проростання на 24 %, лабораторна схожість – на 26 %, сила росту – на 6 %, польова схожість – на 7 %, а ураження патогенами знижувалося на 18 %. За ручного обмолоту посівні якості насіння були вищими: польова схожість перевищувала 80 %, ураження патогенами було менше 10 %. Після механізованого збирання залежно від протруйника польова схожість насіння була в межах 78–86 %, ураження патогенами – 7–13 %. Висновки. Протруювання насіння знижує негативні наслідки травмування, підвищуючи схожість завдяки знешкодженню патогенної мікрофлори та стимуляції ростових процесів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |