Understanding of sincere repentance in the decisions of the Supreme Court: theoretical analysis

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Herald of the Association of Criminal Law of Ukraine; Том 2, № 14 (2020); 73-87
Вестник Ассоциации уголовного права Украины; Том 2, № 14 (2020); 73-87
Вісник асоціації кримінального права України; Том 2, № 14 (2020); 73-87
ISSN: 2311-9640
Popis: В статье рассмотрены правовые позиции Верховного Суда относительно понимания искреннего раскаяния и факторов, которые свидетельствуют о его наличии. Установлено, что Верховный Суд часто прибегает к неоднозначному толкованию содержания и форм проявления искреннего раскаяния и к использованию оценочных категорий при его анализе. Доказано, что такие формы проявления искреннего раскаяния как признание лицом своей вины, предоставление правдивых показаний, сожаление о содеянном и желание исправления сложившейся ситуации всегда требуются судом для установления факта искреннего раскаяния. Обоснована целесообразность определения истинного раскаяния как признания лицом своей виновности (а не вины) в содеянном.
У статті розглянуті правові позиції Верховного Суду щодо розуміння щирого каяття та чинників, які свідчать про його наявність. Встановлено, що Верховний Суд часто вдається до неоднозначного тлумачення змісту та форм прояву щирого каяття та використання оціночних категорій при його аналізі. Доведено, що такі форми вияву щирого каяття як визнання особою своєї провини, надання правдивих показань, жаль про вчинене та бажання виправлення ситуації, що склалася завжди вимагаються судом для його встановлення. Запропоновано та обґрунтовано доцільність визначення щирого каяття через визнання особою своєї провини (а не вини) у вчиненому.
The article examines the Supreme Court's legal rules regarding the defining features of sincere repentance and the factors that indicate its presence. It has been established that the Supreme Court often resorts to an ambiguous interpretation of the content and forms of manifestation of sincere repentance and the use of value judgments when it applies the provisions of the Criminal Code regarding sincere repentance. In several decisions, the Supreme Court ruled that active repentance is present when two conditions are met. First, the perpetrator shall fully confess to the committed crime, and second, she shall truthfully testify about all known to her circumstances of the offense. The Supreme Court also noted that if a person conceals the substantial circumstances of a crime, which significantly complicates its disclosure, confesses only in part of committed to avoid a just punishment, her repentance cannot be considered sincere, genuine. Such language, full of value judgments used by the Court, does not facilitate the uniformity in applying the criminal law.Supreme Court's case-law suggests no need to establish all the possible forms of manifestation of sincere repentance in the perpetrator's conduct to apply to mitigate his sentence. It is generally sufficient to prove a perpetrator's confession and establish that he has faithfully testified about all known to him circumstances of the committed crime to law enforcement. Other possible manifestations of sincere repentance affect the credibility of the perpetrator's statement regarding his genuine repentance.It has been established that active repentance does not require the perpetrator to agree with the qualification of the crime offered by law enforcement. The right to disagree with the qualification of crime by prosecution is an essential part of the constitutional right to self-protection against criminal charges. Narrowing down the scope of this right may not constitute a pre-condition for mitigation of criminal liability.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: