Радіометеорна фізика – порівняння між методами від 1945 до середини 70-х років

Autor: Hocking, W.K., Kolomiyets, S.V.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Радіотехніка; № 201 (2020): Радіотехніка; 78-90
Радиотехника; № 201 (2020): Радиотехника; 78-90
Radiotekhnika; № 201 (2020): Radiotekhnika; 78-90
ISSN: 0485-8972
Popis: A description of the physics of radar meteors from 1945 to the mid-1970s is presented. Concrete designs of various radars in different countries are presented. Harvard project is the best documented of these early radars, and we will focus on that radar. Application of multi-receiver stations for orbit determination became relatively common, especially with the advent of the IGY in 1957. Canada also built the Springhill Meteor Observatory around the time of the IGY, but of special note was the construction of several meteor radars in the USSR. The contribution of Kashcheyev and his scientific group to the development of radar meteor technologies was emphasized. A discussion of some equipment options of Balakleya geophysical complex in different years was held. Problems of meteor radar technologies in solving problems of astronomy and geophysics are noted. "Meteor winds" became a mainstay of upper atmospheric research into dynamical processes after 1960's. Such research was undertaken at multiple sites all over the "Western" global arena as well as in the USSR. In attention is paid to the history of changes in the methods of obtaining, processing and storage of meteor information. Some aspects of the application of innovative technologies in meteor radar systems were discussed, primarily in the study of winds and atmospheric circulation in the meteor zone. The advent of personal computers, plus the somewhat simultaneous development of digitizers in the early 1970's, was a major breakthrough for many areas of scientific research and Meteor studies. This work is the first part of a planned review of radar meteor physics and related technologies from 1945 to 2020.
Представлено описание физики радиометеоров с 1945 до середины 1970-х годов. Представлены основные конструкции различных радаров в разных странах. Гарвардский проект – лучший из документированных ранних радаров. Применение станций с несколькими приемниками для определения орбиты стало относительно распространенным явлением, особенно с появлением МГГ в 1957 году. Канада построила метеорную обсерваторию в Спрингхилле во времена МГГ, но особого внимания заслуживает строительство нескольких метеорных радаров в СССР. Был подчеркнут вклад Б.Л. Кащеева и его научной группы в развитие радиолокационных метеорных технологий. Обсуждются некоторые варианті оснащения Балаклейского геофизического комплекса в разные годы. Отмечены проблемы метеорных радиолокационных технологий в решении задач астрономии и геофизики. «Метеорные ветры» стали основой исследований в верхних слоях атмосферы динамических процессов после 1960-х годов. Подобные исследования проводились на многих участках по всей «западной» мировой арене, а также в СССР. Обращено внимание на историю изменений в методах получения, обработки и хранения метеорной информации. Обсуждаются некоторые аспекты применения инновационных технологий в метеорных радиолокационных системах, прежде всего, при изучении ветра и атмосферной циркуляции в метеорной зоне. Появление персональных компьютеров, а также почти одновременное развитие дигитайзеров в начале 1970-х годов стали крупным прорывом для многих областей научных исследований и исследований метеоров. Эта работа является первой частью планового обзора физики радиолокационных метеоров и связанных с ними технологий с 1945 по 2020 годы.
Наведено опис фізики радіометеорів від 1945 до середини 1970-х. Представлено конкретні конструкції різних радарів у різних країнах. Гарвардський проєкт найкраще задокументований із ранніх радарів. Застосування мультиприймальних станцій для визначення орбіти стало відносно поширеним, особливо з появою IGY в 1957 р. Канада також побудувала Метеорну обсерваторію Спрінгхілла в часи IGY, але особливу увагу мала побудова декількох метеорних радарів СРСР. Підкреслюється внесок Б.Л. Кащеєва та його наукової групи у розвиток радіолокаційних метеорних технологій. Обговорюються деякі варіанти обладнання Балаклійського геофізичного комплексу в різні роки. Відзначено проблеми метеорних радіолокаційних технологій при вирішенні завдань астрономії та геофізики. "Метеорні вітри" стали основою досліджень у верхній атмосфері динамічних процесів після 1960-х років. Такі дослідження проводилися на багатьох ділянках по всій «західній» глобальній арені, а також в СРСР. Звертається увага на історію змін у способах отримання, обробки та зберігання метеорної інформації. Обговорюються деякі аспекти застосування інноваційних технологій у метеорних радіолокаційних системах, насамперед при вивченні вітрів та атмосферної циркуляції в метеорній зоні. Поява персональних комп’ютерів, а також майже одночасний розвиток дигитайзерів на початку 1970-х років стали великим проривом для багатьох напрямків наукових досліджень та метеорних досліджень. Ця робота є першою частиною планового огляду радіолокаційної метеорної фізики та суміжних технологій з 1945 по 2020 р.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: