Influence of gibberellin on the mesostructural organization of the leaf, accumulation and redistribution of assimilates and feeding elements of the gooseberry plants (Grossularia reclinat) in connection with the productivity of culture

Autor: Shataliuk, Halyna, Kuryata, Volodymyr
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Biological Science; № 1 (16) (2019); 10-13
ISSN: 2519-8017
2519-8025
Popis: The effect of gibberellic acid on morphogenesis, mesostructural leaf organization, accumulation and redistribution of various forms of carbohydrates, nitrogen, phosphorus and potassium between the organs of gooseberry plants of the Mashenka variety in relation to the productivity of the culture has been established.The aim of the study was to find out the peculiarities of morphogenesis, the formation of the leaf apparatus, the accumulation and redistribution of assimilates and nitrogen-containing compounds between the organs of gooseberry plants for the actions of gibberellic acid in connection with the productivity of the culture.Materials and methods. Plants were treated once during the budding period with a 0.05 % m gibireleic acid solution during the budding phase. The carbohydrate content was determined by the iodometric method, nitrogen - by Keldahl, phosphorus - by the intensity of the formation of the phosphorus-molifbdenovogo complex, potassium - by flame-photometric, the content of chlorophylls - spectrophotometrically.Results. Under the influence of the drug, a more powerful donor sphere was formed due to the growth of chlorenchyma due to an increase in the volume and linear dimensions of the cells of the columnar and spongy assimilation tissue. This led to enhanced assimilation, an increase in the content of non-structural carbohydrates (sugar + starch) in the shoots. Processing gibberellin contributed to the optimization of nitrogen, phosphorus and potassium in the leaves and shoots. A significant deponuvalous capacity of the stems in the temporary redundancy of an aksimilit and gooseberry plant nutrients with the subsequent reutilization of them to the processes of carpogenesis has been established. Changes in the nature of donor-acceptor relations in gooseberry plants under the influence of gibberellic acid caused the redistribution of assimilate and nutrient fluxes from vegetative organs to fruits, and had a positive effect on the crop productivity.Findings. The use of gibberellic acid led to the formation of a more powerful donor sphere, the accumulation and temporary deposit of the part of carbohydrates and mineral nutrients in the vegetative organs of gooseberry plants, followed by their remobilization on the need for fruit formation and growth, led to a significant increase in yield and improved the product quality
Установлено влияние гибберелловои кислоты на морфогенез, мезоструктурную организацию листа, накопления и перераспределение различных форм углеводов, азота, фосфора и калия между органами растений крыжовника сорта Машенька в связи с продуктивностью культуры.Целью исследования было выяснить особенности морфогенеза, формирование листового аппарата, накопления и перераспределения ассимилятов и азотсодержащих соединений между органами растений крыжовника под воздействием гибберелловой кислоты в связи с продуктивностью культуры.Материалы и методы. Растения обрабатывали однократно в период бутонизации 0,005 % - м раствором гибберелловой кислоты в фазу бутонизации. Содержание углеводов определяли йодометричним методом, азота - по Кельдалю, фосфора - по интенсивности образования фосфорно-молифбденового комплекса, калия - пламенно-фотометрическим методом, содержание хлорофиллов - спектрофотометрически.Результаты. Под влиянием препарата происходило формирование более мощной донорной сферы вследствие разрастания хлоренхимы за счет увеличения объема и линейных размеров клеток столбчатой и губчастой ассимиляционной ткани. Это приводило к усиленному образованию ассимилятов, увеличению в побегах содержания неструктурных углеводов (сахара + крахмал). Обработка гиббереллином способствовала оптимизации поступления азота, фосфора и калия в побеги. Установлено важное значение стебля для временного резервирования ассимилятов и элементов питания растений крыжовника с последующей реутилизацией их на процессы карпогенгеза. Изменения характера донорно-акцепнорных отношений в растениях крыжовника под влиянием гибберелловой кислоты обусловили перераспределение потоков ассимилятов и элементов питания от вегетативных органов к плодам, положительно влияло на продуктивность культуры.Выводы. Применение гибберелловой кислоты приводило к формированию более мощной донорной сферы, накоплению и временному депонированию части углеводов и элементов минерального питания в вегетативных органах растений крыжовника с последующей их ремобилизацией на формирование и рост плодов, обеспечивало существенный рост урожайности и улучшение качества продукции
Встановлено вплив гіберелової кислоти на морфогенез, мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл різних форм вуглеводів, азоту, фосфору і калію між органами рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури.Метою дослідження було з’ясувати особливості морфогенезу, формування листкового апарату, накопичення та перерозподілу асимілятів та азотовмісних сполук між органами рослин аґрусу за дії гіберелової кислоти в зв’язку з продуктивністю культури.Матеріали та методи. Рослини обробляли одноразово в період бутонізації 0,005 %-м розчином гіберелевої кислоти у фазу бутонізації. Вміст вуглеводів визначали йодометричним методом, азоту - за Кельдалем, фосфору - за інтенсивністю утворення фосфорно - моліфбденового комплексу, калію - полум’яно - фотометричним, вміст хлорофілів - спектрофотометрично.Результати. Під впливом препарату відбувалося формування більш потужної донорної сфери внаслідок розростання хлоренхіми за рахунок збільшення об’єму і лінійних розмірів клітин стовпчастої і губчастої асиміляційної тканини. Це призводило до посиленого утворення асимілятів, збільшення в пагонах вмісту неструктурних вуглеводів (цукри + крохмаль). Обробка гібереліном сприяла оптимізації надходження азоту, фосфору та калію в пагони. Встановлена значна депонувальна потужність стебла у тимчасовому резервуванні аксимілятів та елементів живлення рослин аґрусу з наступною реутилізацією їх на процеси карпогенгезу. Зміни характеру донорно-акцепнорних відносин у рослинах аґрусу під впливом гіберелової кислоти зумовлювали перерозподіл потоків асимілятів та елементів живлення від вегетативних органів до плодів, що позитивно впливало на продуктивність культури.Висновки. Застосування гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери, накопичення і тимчасового депонування частини вуглеводів та елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин аґрусу з наступною їх ремобілізацією на потреби формування і росту плодів, що призводило до суттєвого зростання урожайності та покращення якості продукції
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: