Mihai Eminescu – codes esthetiques floraux

Jazyk: francouzština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Current issues of social sciences and history of medicine; No. 1 (29) (2021): Current issues of social studies and history of medicine; 111-114
Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; No. 1 (29) (2021): Enjeux actuels des sciences sociales et de l'historie de la medecine; 111-114
Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 1 (29) (2021): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 111-114
Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 1 (29) (2021): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; 111-114
ISSN: 2311-9896
2411-6181
Popis: The aim of investigation. The floral symbol manifests intself according to the aesthetic codes of each literary era. For romantic creators the outside world begins to lose its meaning so that the real nature will be subordinated by them to the inner movements of feelings. The literary motif of the blue flower consecrated by Novalis in German romanticism is the desire to access a higher spiritual life because in romanticism literature becomes a means of knowing the world not just mirroring it, no matter how elaborate this reflection. With reverberation in Mihai Eminescu`s poetry this floral motif is originally autochthonous along with other floral aesthetic codes. The method of research. Constructive comparativism or third-degree comparativism is the method used amd is based on relationship of dependence or influence between at least two texts. Thus, there are certain myths, themes, motives that radiate from one culture to another, from one era to another, enriching their meaning according to new visions about the world and life. Conclusion. From the dawn of literature until now aesthetic codes including floral ones have been constant they being part of the mythical structure of humanity. The relation between literary works, the contacts berween national literatures and the circulation in time of ideas materialize in the taking of some forms, of some suggestions regarding the stylistic construction or the interpretation of the phenomena from the objective world.
Le symbole floral se manifeste dans le respect des codes esthétiques de chaque époque littéraire. Dans la vision du monde des romantiques, le monde environnant perd son sens, la vraie nature subordonné aux sentiments intérieurs. Le motif littéraire de la fleur bleue, défini par Novalis dans le romantisme allemand, suscite le désir d'accéder à une vie spirituelle supérieure, car dans le romantisme, la littérature est un moyen de connaître le monde, pas seulement un miroir de celui-ci. Dans la poésie de Mihai Eminescu, le motif floral est autochtone, avec d'autres codes esthétiques. Le but de la recherche scientifique est d'analyser les symboles esthétiques floraux dans l'art le célèbre écrivain roumain Mihai Eminescu. Méthodes de recherche. Le comparatisme constructif, ou comparatisme au troisième degré, est une méthode basée sur l'interconnexion ou l'interaction d'au moins deux textes. Ainsiainsi, il y a certains mythes, thèmes, motifs qui passent d'une culture, voire d'une époque à l'autre, enrichissant leur sens selon de nouvelles idées sur le monde et la vie. Conclusion. Dès le début de l'existence des codes esthétiques de la littérature, c notamment florales, faisaient partie de la structure mythique de l'humanité. Corrélation entre œuvres littéraires, contacts entre les littératures nationales se matérialisent sous des formes diverses, se reflètent dans la structure stylistique de l'œuvre, l'interprétation de certains phénomènes du monde objectif.
Цветочный символ проявляется в соответствии с эстетическими кодами каждой литературной эпохи. В мировоззрении романтиков окружающий мир теряет смысл, реальная природа подчинена внутренним чувством. Литературный мотив голубого цветка, указанный Новалисом в немецком романтизме, вызывает желание получить доступ к высшей духовной жизни, поскольку в романтизме литература является средством познания мира, а не просто его зеркальным отражением. В поэзии Михая Эминеску цветочный мотив является автохтонным, наряду с другими эстетическими кодами. Цель научного исследования - проанализировать цветочные эстетические символы в творчестве известного румынского писателя Михая Эминеску. Методы исследования. Конструктивный компаративизм, или компаративизм третьей степени, - метод, основанный на взаимосвязи или взаимовлиянии крайней мере двух текстов. Таким образом, существуют определенные мифы, темы, мотивы, переходят из одной культуры, даже эпохи в другую, обогащая свое значение соответствии с новыми представлениями о мире и жизни. Выводы. С самого начала существования литературы эстетические коды, в том числе цветочные, были частью мифической структуры человечества. Соотношение между литературными произведениями, контакты между национальными литературами материализуются в различных формах, отражаются в стилистической строении произведения, интерпретации определенных явлений объективного мира.
Квітковий символ проявляється відповідно до естетичних кодів кожної літературної епохи. У світогляді романтиків навколишній світ втрачає значення, реальна природа підпорядкована внутрішнім почуттям. Літературний мотив блакитної квітки, означений Новалісом у німецькому романтизмі, викликає бажання отримати доступ до вищого духовного життя, оскільки в романтизмі література є засобом пізнання світу, а не просто його дзеркальним відображенням. У поезії Міхая Емінеску квітковий мотив є автохтонним, поряд з іншими естетичними кодами. Мета наукової розвідки – проаналізувати квіткові естетичні символи у творчості відомого румунського письменника Міхая Емінеску. Методи дослідження. Конструктивний компаративізм, або компаративізм третього ступеня, – метод, який базується на взаємозв’язку чи взаємовпливі принаймні двох текстів. Таким чином, існують певні міфи, теми, мотиви, які переходять з однієї культури, навіть епохи в іншу, збагачуючи своє значення відповідно до нових уявлень про світ і життя. Висновки. З самого початку існування літератури естетичні коди, в тому числі квіткові, були частиною міфічної структури людства. Співвідношення між літературними творами, контакти між національними літературами матеріалізуються в різних формах, відображаються у стилістичній будові твору, інтерпретації певних явищ об’єктивного світу.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: