Вміст та біологічна цінність білка у зерні зразків ячменю ярого
Autor: | Vasko, N. I., Serik, M. L., Kozachenko, M. R., Naumov, O. G., E., Vazhenina O., Solonechnyi, P. M., Solonechna, O. V., Sheliakina, T. A. |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: | |
Zdroj: | Plant Breeding and Seed Production; № 113 (2018); 45-55 Селекция и семеноводство; № 113 (2018); 45-55 Селекція і насінництво; № 113 (2018); 45-55 |
ISSN: | 1026-9959 2413-7510 |
Popis: | Цель и задачи исследования. Целью исследования было выделение генотипов с высоким содержанием белка в зерне как материала для селекционных исследований по созданию сортов ячменя ярового пищевого направления использования. Для этого было исследовано изменчивость содержания белка у различных образцов ячменя – пленчатых и голозерных с обычным и waxy крахмалом. С целью определения ценности белка была определена его переваримость.Материалы и методы. Исследования проводили в Институте растениеводства им. В.Я. Юрьева НААН в 2015–2017 гг. Исходным материалом были 70 линий и сортов ячменя ярового различного эколого-географического происхождения. Сорта и линии выращивали в опытах сортоиспытания, площадь делянки 10 м2. Существенность различий между вариантами определяли с помощью дисперсионного анализа, апостериорное сравнение – по Homogenous groups (Fisher LSD) по программе STATISTICA 10. Содержание белка в зерне определяли на ИнфраЛЮМ ФТ-10М 09495.Переваримость белка определяли в лаборатории медико-биологических проблем технологии пищевых продуктов на кафедре химии, микробиологии и питания Государственного университета питания и торговли на основе методики О. Покровского и И. Эртанова.Обсуждение результатов. Установлено, что в условиях 2015–2017 гг. содержание белка в зерне образцов ячменя ярового в зависимости от условий выращивания существенно не изменяется и определяется, в основном, генотипом. У образцов голозерного ячменя этот показатель существенно выше (12,05–15,46 %), чем у пленчатых (10,91–13,82 %). Среди пленчатых сортов содержание белка существенно выше среднего по опыту было только у сорта Резерв (13,82 %), а у голозерных – у 11 сортов из 16 изученных. У шестирядных ячменей, как пленчатых, так и голозерных, содержание белка ниже, чем у двурядных. По переваримости белка как показателю биологической ценности выделены сорта Парнас и Беркут (69,80 и 74,20 мг тирозина на 1 г белка соответственно). Сорт Беркут создан отбором из гибридной популяции Парнас / Омский голозерный 1, поэтому Парнас является возможным источником белка с высокой переваримостью, представляющим интерес для селекции сортов ячменя для производства продукции детского и диетического питания.Выводы. Таким образом, в результате трехлетних исследований выделены образцы со стабильно высоким содержанием белка. Это голозерные сорта отечественной селекции Гатунок (15,46 %), Козацький (15,16 %), Ахіллес (14,61 %) и зарубежной Merlin (15,23 %), Alamo (14,93 %), Mebere (14,54 %), Millhouse (14,29 %), Голозерный 1 (14,56 %), Майский (14,29 %).Установлено, что характерным есть более низкое содержание белка у шестирядных образцов в сравнении с двурядными во всех выделенных группах.По показателю биологической ценности белка выделены сорта Парнас и Беркут (69,80 и 74,20 мг тирозина на 1 г белка соответственно). Сорт Парнас является возможным источником белка с высокой переваримостью. Это имеет значение для селекции сортов ячменя для производства продукции детского и диетического питания. Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було виділення генотипів з високим вмістом білка як матеріалу для селекційних досліджень із створення сортів ячменю ярого харчового напряму використання. Для цього було досліджено мінливість вмісту білка у різних зразків ячменю – плівчастих і голозерних із звичайним та waxy крохмалем. З метою визначення цінності білка було визначено його перетравлюваність.Матеріали і методи. Дослідження проводили в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН у 2015–2017 рр. Вихідним матеріалом були 70 ліній та сортів ячменю ярого різного еколого-географічного походження та різновидів. Сорти та лінії вирощували в дослідах сортовипробування, площа ділянки 10 м2. Істотність відмінностей між варіантами визначали за допомогою дисперсійного аналізу ANOVA, апостеріорне порівняння – за Homogenous groups (Fisher LSD) по програмі STATISTICA 10. Вміст білка в зерні визначали на ИнфраЛЮМ ФТ-10М 09495.Перетравлюваність білка визначали в лабораторії медико-біологічних проблем технології харчових продуктів на кафедрі хімії, мікробіології та харчування Державного університету харчування та торгівлі на основі методики О. Покровского і И. Эртанова.Обговорення результатів. Установлено, що в погодних умовах 2015–2017 років вміст білка у зерні зразків ячменю ярого в залежності від умов вирощування істотно не змінюється і визначається, в основному, генотипом. У зразків голозерного ячменю цей показник істотно вищий (12,05–15,46 %), ніж у плівчастих (10,91–13,82 %). Серед плівчастих сортів істотно вищий за середнє значення по досліду вміст білка був лише у сорту Резерв (13,82 %), а у голозерних – у 11 сортів з 16 вивчених. У шестирядних ячменів, як плівчастих, так і голозерного, вміст білка нижчий, ніж у двохрядних. За перетравлюваністю білка як показником біологічної цінності виділено сорти Парнас і Беркут (69,80 і 74,20 мг тирозину на 1 г білка відповідно). Сорт Беркут створено добором з гібридної популяції Парнас / Омский голозерный 1, тому Парнас є можливим джерелом білка з високою перетравлюваністю, що представляє інтерес для селекції сортів ячменю для виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування.Висновки. Таким чином, у результаті трирічних досліджень виділено зразки із стабільно високим вмістом білка. Це голозерні сорти вітчизняної селекції Гатунок (15,46 %), Козацький (15,16 %), Ахіллес (14,61 %) та закордонної Merlin (15,23 %), Alamo (14,93 %), Mebere (14,54 %), Millhouse (14,29 %), Голозерный 1 (14,56 %), Майский (14,29 %).Установлено, що характерним є більш низький вміст білка у шестирядних зразків у порівнянні з двохрядними у всіх виділених групах.За показником біологічної цінності білка виділено сорти Парнас і Беркут (69,80 і 74,20 мг тирозину на 1 г білка відповідно). Сорт Парнас є можливим джерелом білка з високою перетравлюваністю. Це має значення для селекції сортів ячменю для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |