Порівняння параметрів сперми та гістологічної структури сім’яників в жаби озерної (Pelophylax ridibundus) в районах з різним рівнем антропогенного забруднення

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Biological Science; No. 1(26) (2021); 10-13
ScienceRise: Biological Science; № 1(26) (2021); 10-13
ISSN: 2519-8017
2519-8025
Popis: The aim. The aim of the work was to study the indicators of spermatogenesis in the lake frog, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), in the zone of the influence of emissions from the Burshtyn Thermal Power Plant (TPP). Materials and methods. Urinal sperm and testes samples were taken from male frogs under conditions of anthropogenic pollution (Burshtyn industrial area). Such parameters as sperm concentration in ejaculate, the number of live spermatozoa, total amount of actively mobile forms, and percentage of spermatozoa with progressive motion were determined by calculations in the hemocytometer. Testis samples were processed for routine histological method. The diameter of seminiferous tubules and histological abnormalities were studied. Results. Studies have revealed that near the Burshtyn TPP industrial site, the sperm concentration in the sperm sample and the total number of motile spermatozoa of the lake frogs significantly decreased. The number of dead spermatozoa increases. Amphibians from polluted sites had histological abnormalities in testes such as dilation of the seminiferous tubules with sparse sperm. At the same time, the diameter of the seminiferous tubules in the animals from polluted site significantly decreased. Conclusions. The impact of the emissions from the Burshtyn thermal power plant has an expressive reprotoxic effect that is manifested by depressive changes in testes tissue and gametes. The reproductive system of the lake frog is quite sensitive to environmental pollution. Sperm parameters and histological changes in testes are informative biomarkers and can be used for bioindication of technogenically transformed territories
Цель. Целью исследования было изучение показателей сперматогенеза у лягушки озерной, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), в зоне влияния выбросов Бурштынской тепловой электростанции (ТЭС). Материалы и методы. У самцов амфибий с антропогенно загрязненных территорий отбирали образцы спермы и семенников. Такие параметры, как концентрация сперматозоидов в эякуляте, количество живых сперматозоидов, общее количество активно подвижных форм и процент сперматозоидов с прогрессивным движением вычисляли в гемоцитометре. Гистологические исследования семенников проводили общепринятыми методами. На микропрепаратах определяли диаметр семенных трубочек и отклонения в структуре паренхимы семенников. Результаты. У амфибий вблизи промышленной площадки Бурштынской ТЭС концентрация сперматозоидов в образце спермы, общее количество их подвижных форм, а также диаметр семенных трубочек достоверно уменьшаются. Вместе с тем количество погибших сперматозоидов достоверно увеличивается. У земноводных из техногенно трансформированных экотопов наблюдали расширение семенных трубочек и опустошение их содержимого. Выводы. Влияние выбросов Бурштынской ТЭС имеет выраженный репротоксический эффект, который проявляется депрессивными изменениями в ткани семенников и гаметах. Мужская репродуктивная система лягушки озерной чувствительна к загрязнению окружающей среды. Параметры спермы и гистологические изменения в семенниках являются информативными биомаркерами и могут быть использованы для биоиндикации техногенно трансформированных территорий
Мета. Метою роботи було вивчення показників сперматогенезу у жаби озерної, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), у зоні впливу викидів Бурштинської теплової електростанції (ТЕС). Матеріали і методи. У самців амфібій з антропогенно забруднених територій відбирали зразки сперми та сім’яників. Такі параметри, як концентрація сперматозоїдів у еякуляті, кількість живих сперматозоїдів, загальна кількість активно рухливих форм та відсоток сперматозоїдів з прогресивним рухом обчислювали в гемоцитометрі. Гістологічні дослідження сім’яників проводили загальноприйнятими методами. На мікропрепаратах визначали діаметр сім’яних трубочок та відхилення у структурі паренхіми сім’яників. Результати. У амфібій поблизу промислового майданчика Бурштинської ТЕС концентрація сперматозоїдів у зразку сперми, загальна кількість їх рухливих форм, а також діаметр сім’яних трубочок достовірно зменшуються. Разом з тим кількість загиблих сперматозоїдів достовірно збільшується. У земноводних з техногенно трансформованих екотопів спостерігали розширення сім’яних трубочок та спустошення їх вмісту. Висновки. Вплив викидів Бурштинської ТЕС має виражений репротоксичний ефект, який проявляється депресивними змінами в тканині сім’яників та гаметах. Чоловіча репродуктивна система жаби озерної чутлива до забруднення навколишнього середовища. Параметри сперми та гістологічні зміни в сім’яниках є інформативними біомаркерами і можуть бути використані для біоіндикації техногенно трансформованих територій
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: