PERCECUTED TURKOLOGY: THE UKRAINIAN CONTEXT

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: EAST EUROPEAN HISTORICAL BULLETIN; No. 27 (2023); 140-155
Східноєвропейський історичний вісник; № 27 (2023); 140-155
ISSN: 2519-058X
2664-2735
DOI: 10.24919/2664-2735.27
Popis: The purpose of the study is to consider the problem of the development of the Turkic Studies in Ukraine, and particularly the activities in this context of Agatangel Krymskyi. Periodisation of the development of the Ukrainian Turkic Studies has been made, and its goal and objectives have been identified. In particular, the paper proves the needs for studying the Turkic-Ottoman written documents concerning the History of the Cossack-Hetman Ukraine taking into account the civilisational measurement. This paper demonstrates the importance of the Ukrainian Language in the Turkish-Ukrainian diplomatic correspondence, issues of methodology of scientific studying and publication of oriental written documents relating to the History of Ukraine, including the ones in the Turkic languages. The idea has been formulated that studying archival Turkish documents is crucial for the formation of an adequate comprehension of the actual Turkish-Tatar-Ukrainian relations, аs well as needs for studying the History of the Cossackdom origin. Such concept of doing research is important for the setting-up and development of the Turkic Studies, and partially for those ones of the Crimean-Tatar Studies, primarily in regard of the historic aspect of the Ukrainian Cossackdom genesis and informs us of repressions of the Ukrainian scholars in the field of the Turkic Studies. The research has been done while observing the principles of historism and historic source-studying systemacity, аnd also principles of an interdisciplinary approach and the norm for identification of authenticity and informational value of the data and facts have been identified. The academic novelty of the study is a civilisational comprehension of the development of Oriental Studies in Ukraine, and first of all that of Historiography and Studies of Sources related to the Turkish-Ottoman written documents concerning the Cossack Period of Ukraine using for that purpose an adequate methodology, and also bearing in mind the culturological measument of historic process; besides, there have been set up the logic phases in the formation and development periodisation of Turkology as a specific branch of historic science under the circumstances of a repressive impact. The Conclusion. Turkic Studies were started in the 19th century by such Ukrainian intellectuals, as Mykola Hulak, Olexandr Navrotskyi, Lev Lopatynskyi very of essential importance for a further development of the Studies regardless of the complicated life conditions due to prosecutions from the side of the Muscovite-Russian totalitarian political regime. In 1933 the Ukrainian Academy of Sciences was proclaimed being the Centre of the nationalistic and counter-revolutionary activities, which h resulted in a lot of such outstanding Ukrainian Orientalists, particularly Turkologists, such as Mykola Hulak, Olexandr Navrotskyi, Lev Lopatynskyi, Agatangel Krymskyi, Vasyl Dubrovskyi, Yevhen Zavalynskyi, Omelian Pritsak, Yaroslav Dashkevych, Hryts Khalymonenko, Valeriy Marchenko, Mykola Myroshnichenko and others, suffered much from prosecutions by the Muscovite-Russian and Soviet-Communist regimes.
Мета дослідження – розглянути проблеми розвитку тюркології в Україні, зокрема, наукову діяльність у цьому процесі Агатангела Кримського. Визначається періодизація розвитку української тюркології, а також її мета й завдання. Зосібна, йдеться про необхідність вивчення османсько-турецьких рукописних документів з історії козацько-гетьманської України з урахуванням цивілізаційного виміру. У цій студії наголошуються значення української мови в турецько-українському дипломатичному листуванні, проблеми методології джерелознавчого опрацювання та публікації східних, зокрема тюркськомовних, писемних документів з історії України. Висловлюється думка, що дослідження турецьких архівних документів має значення для встановлення правильного уявлення про справжні турецько-татарсько-українські взаємини, а також вивчення проблеми щодо історії виникнення козацтва. Така концепція дослідження має цінність у становленні й розвитку тюркології, у т.ч. кримськотатарознавства, зокрема історичний аспект ґенези інституту українського козацтва та її концепт, а також йдеться про репресії українських учених-тюркологів. Методологія дослідження базується на дотриманні засад історизму та історичного джерелознавства, забезпечення наукової об’єктивності і конкретно-історичної системності, а також на принципах міждисциплінарності та норми встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. Наукова новизна дослідження полягає у цивілізаційному осмисленні розвитку в Україні орієнталістичних студій, зосібна джерелознавче опрацювання османсько-турецьких писемних джерел з історії козацької доби України із застосуванням належної методології, а також з огляду на культурологічний вимір значення історичного процесу; установлено етапи формування тюркології як окремої галузі історичної науки. Висновки. Тюркологічні дослідження були започатковані у XIXст. такими українськими інтелектуалами, як Микола Гулак, Олександр Навроцький, Лев Лопатинський. Однак їхнє подальше розгортання потрапило у складні умови через репресивні дії російського тоталітарного політичного режиму. У 1933р. Українську академію наук було оголошено осередком націоналістичної і контрреволюційної діяльності, внаслідок чого багато українських сходознавців, зокрема тюркологів, зазнавали утиску та були репресовані комуністичним тоталітарним режимом. Серед них Агатангел Кримський, Василь Дубровський, Євген Завалинський, Омелян Пріцак, Ярослав Дашкевич, Гриць Халимоненко, Микола Мірошниченко та інші.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: