Культуротворчі виміри хорового виконавства на Заході та Сході України (перша половина XX століття)
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Issues in Cultural Studies; No. 40 (2022); 10-21 Вопросы культурологии; № 40 (2022); 10-21 Питання культурології; № 40 (2022); 10-21 |
ISSN: | 2410-1311 2616-4264 |
Popis: | In the first half of the twentieth century, Eastern Galicia and Dnieper Ukraine were under the jurisdiction of different states, whose policies were reflected in the development of cultural life. Its development is closely connected with choral performance — an area in which Ukrainians willingly showed themselves primarily due to their musical and singing skills. The purpose of the article is to examine the cultural and creative peculiarities of choral performance in the east and west of Ukraine and to identify common and distinctive features. The research methodology includes a historical method - to reveal the conditions for the development of choral performance at different stages of the first part of the twentieth century; a comparative method to understand the special features of choral life; and a method of generalisation to reproduce the picture of choral performance in these historical and geographical regions. Scientific novelty. For the first time, the article reveals the dynamics of choral processes in the west and east of Ukraine during the outlined period. Conclusions. In the first half of the twentieth century, choral performance in Galicia and Dnieper Ukraine was based on the stable foundations of the cultural and artistic achievements of the Ukrainian people and acquired the “status” of a significant factor in the self-preservation of national musical culture. In Eastern Galicia, it became an integral part of the region’s culture, led to the revival of the creative process, and convincingly testified to the power of original national choral traditions. In the conditions of statelessness, hence the totalitarian regime, choral performance remained an imported means of spiritual uplift of Galicians, a vital source of their self-preservation. In Dnieper Ukraine, which was in much more difficult social and cultural circumstances, as part of the Russian Empire, choral performance was closely connected with the idea of national self-affirmation in the 20s; in the 1930s – 1950s, it was forced to respond to the demands of the party-Soviet political system, which badly affected both the repertoire and performing skills. Despite the complex realities of cultural creation, the national component has become an integral feature of Ukrainian choral performance. У першій половині ХХ ст. Східна Галичина і Наддніпрянська Україна знаходилися під юрисдикцією різних держав, політика яких знайшла віддзеркалення у розгортанні культурного життя. Його поступ пов’язаний із хоровим виконавством — цариною, в якій українці охоче проявляли себе передусім завдяки музикальності та співучості. Мета статті — з’ясувати культуротворчі особливості хорового виконавства на Заході та Сході України, виокремити спільні й відмінні риси. Методологія включає історичний метод — для розкриття умов розвитку хорового виконавства на різних відтинках першої половини ХХ ст.; компаративний — для осмислення специфіки хорового життя; узагальнення — для відтворення «картини» хорового виконавства на цих історико-географічних територіях. Наукова новизна. У статті вперше розкрито динаміку хорових процесів на Заході та Сході України в окреслений період. Висновки. У першій половині ХХ ст. хорове виконавство в Галичині та Наддніпрянщині спиралося на стійкі праоснови культурно-мистецьких надбань українського народу, набуло «статусу» вагомого чинника самозбереження національної музичної культури. У Східній Галичині воно стало невід’ємною складовою культури краю, призвело до пожвавлення творчого процесу, переконливо засвідчило потужність самобутніх національних хорових традицій. В умовах бездержавності, відтак — тоталітарного режиму, хорове виконавство залишалося важливим засобом духовного піднесення галичан, життєво значущим джерелом їхнього самозбереження. У Наддніпрянській Україні, що знаходилася у значно складніших соціокультурних обставинах, у складі Російської імперії, хорове виконавство було тісно пов’язане з ідеєю національного самоствердження у 20-х роках; у 30‒50-х роках — змушене відгукуватися на запити партійно-радянської політичної системи, що негативно позначилося як на репертуарі, так і на виконавській майстерності. Незважаючи на складні реалії культуротворення, національна компонента стала невід’ємною рисою українського хорового виконавства. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |