Complex assessment and correction of functional state and reserve capacities of athlete body

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: Sports medicine and physical rehabilitation; № 2 (2016); 25-30
Спортивная медицина и физическая реабилитация; № 2 (2016); 25-30
Спортивна медицина і фізична реабілітація; № 2 (2016); 25-30
ISSN: 1992-7894
1992-9285
Popis: The paper deals with evaluation of the functional state of athletes, early criteria of adaptation mechanism tension and suggests the rehabilitation therapy. Objective of study: assessment of the functional state of athletes, identifying the tension of adaptation mechanisms, which reflects the possibility of transition to the next phase – the phase of exhaustion and formation of pathological conditions and diseases in athletes, as well as the timely implementation of the correction. Methods: analysis of the current scientific literature; clinical, instrumental and laboratory investigations; methods of mathematical statistics. Results. Signs of adaptation tension according to ECG data were found in rest in 13.6 % of athletes and after exercise – in 20.8 %, according to those of variation pulsometry (VPM) – in 22.8 %, according to PWC 170 test – in 7.0 % although athletic performance was deteriorating in 39.1% within a year. This confirms the view that, in assessing adaptation capacities of the athletes and for timely correction making not only the data of ECG, VPM and ergometry, but also those of biochemical and immunological studies should be used. A modification of the metabolism and immune status has been revealed in athletes, which was more pronounced among those with adaptation tension. In order to correct the adaptive mechanisms tension, all surveyed athletes received routine pharmacological support twice a year (fall and spring), which has a positive effect on adaptation to physical loads. Conclusions. The necessity of taking into account the criteria adaptation mechanisms tension for the timely appointment of rehabilitation measures for qualified athletes has been proved. A routine pharmacological support, which improved the state of the health of athletes, helped to reduce the incidence rate, duration of disease and omission of training days has been suggested, which provided a systematic, qualitative preparation of athletes for successful performances in the competitions.
В статье рассмотрены вопросы оценки функционального состояния спортсменов, ранних критериев напряжения адаптационных механизмов и предложена реабилитационная терапия. Цель исследования – оценка функционального состояния спортсменов, выявление напряжения адаптационных механизмов, что отражает возможность перехода в следующую фазу – фазу истощения и формирования у спортсменов патологических состояний и заболеваний, а также своевременного проведения коррекции. Методы исследования: анализ современной научно-методической литературы; клинические, инструментальные и лабораторные исследования; методы математической статистики. Результаты исследования. Признаки напряжения адаптации по данным ЭКГ обнаружены в состоянии покоя у 13,6 % спортсменов, после нагрузки – у 20,8 %, по данным вариационной пульсометрии (ВПМ) – у 22,8 %, по данным теста PWC 170 – у 7,0 %, хотя спортивные результаты в течение года ухудшались у 39,1 %. Это подтверждает мнение о том, что при оценке адаптационных возможностей спортсменов и для своевременного проведения коррекции следует использовать не только данные ЭКГ, ВПМ и эргометрии, но и данные биохимического и иммунологического исследований. У спортсменов обнаружена модификация метаболизма и иммунного статуса, более выраженная у спортсменов с напряжением адаптации. Для коррекции напряжения адаптационных механизмов все обследованные спортсмены получали плановую фармакологическую поддержку два раза в год (осенью и весной), что положительно повлияло на адаптацию к физическим нагрузкам. Выводы. В работе доказана необходимость учета критериев напряжения адаптационных механизмов для своевременного назначения реабилитационных мероприятий у квалифицированных спортсменов. Предложена плановая фармакологическая поддержка, которая позволила улучшить состояние здоровья спортсменов, способствовала снижению частоты заболеваемости, продолжительности заболеваний и пропусков тренировочных дней, что обеспечило планомерную, качественную подготовку спортсменов к успешным выступлениям на соревнованиях.
У статті розглянуто питання оцінки функціонального стану спортсменів, ранніх критеріїв напруження адаптаційних механізмів і запропоновано реабілітаційну терапію. Метою дослідження є оцінка функціонального стану спортсменів, виявлення напруження адаптаційних механізмів, яке є проявом можливого переходу в наступну фазу – фазу виснаження і формування у спортсменів патологічних станів і захворювань, а також своєчасне проведення корекції. Методи дослідження: аналіз сучасної науково-методичної літератури; клінічні, інструментальні та лабораторні обстеження; методи математичної статистики. Результати дослідження. Ознаки напруження адаптації за даними ЕКГ виявлено в стані спокою у 13,6 % спортсменів, після навантаження – у 20,8 %, за даними варіаційної пульсометрії (ВПМ) – у 22,8 %, за даними тесту PWC 170 – у 7,0 %, хоча спортивні результати протягом року погіршувалися у 39,1 %. Це підтверджує думку про те, що для оцінки адаптаційних можливостей спортсменів і своєчасного проведення корекції слід використовувати не лише дані ЕКГ, ВПМ та ергометрії, але й дані біохімічного й імунологічного досліджень. У всіх спортсменів виявлено модифікацію метаболізму та імунного статусу, яка була більш виражена у спортсменів з напруженням адаптації. Для корекції напруження адаптаційних механізмів усі обстежені спортсмени отримували планову фармакологічну підтримку два рази на рік (восени і навесні), що позитивно вплинуло на адаптацію до фізичних навантажень. Висновки. У роботі доведено необхідність урахування критеріїв напруження адаптаційних механізмів для своєчасного призначення реабілітаційних заходів у кваліфікованих спортсменів. Запропоновано планову фармакологічну підтримку, яка дозволила поліпшити стан здоров’я спортсменів, сприяла зниженню частоти захворюваності, тривалості захворювань і пропусків тренувальних днів, що забезпечило планомірну, якісну підготовку спортсменів до успішних виступів на змаганнях.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: