Китайский философско-правовой синкретизм и его влияние на ценностные ориентиры китайского общества

Autor: Stovpets, Oleksandr
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Skhid; № 1(159) (2019): PHILOSOPHICAL SCIENCES; 55-60
Схид; № 1(159) (2019): Философские науки; 55-60
Схід; № 1(159) (2019): ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ; 55-60
ISSN: 1728-9343
2411-3093
Popis: The article is devoted to researching of historical-cultural and legal-philosophic factors that influence on the formation of value orientations inside the Chinese society. The analysis of these factors was made by using of the historical-philosophical method, which enables to trace the turning points of cultural genesis of Chinese civilization, as well as the specifically-historical approach. The last one contributes to a better understanding of the current status of Chinese socio-cultural reality, in its dependence on the recent past events, and on the Chinese traditional spiritual values. In conclusion it’s stated that the essence of actual Chinese approach to regulation of wide-range social relations could be defined as a "legal-philosophic syncretism".
Статтю присвячено дослідженню історико-культурних та філософсько-правових факторів, які справляють вплив на формування ціннісних орієнтирів китайського суспільства. Аналіз цих факторів проведено із застосуванням історико-філософського методу, який дає змогу простежити поворотні моменти культуроґенезу китайської цивілізації, та конкретно-історичного підходу. Останній сприяє кращому розумінню залежності нинішнього стану китайської соціокультурної реальності від подій недалекого минулого, та від традиційних духовних цінностей, сформованих на різних етапах історичного шляху Синітської цивілізації.Робиться акцент на взаємній детермінованості матеріальної і духовної складової у розвитку китайського соціуму, в якому прагнення до реалізації прагматичних інтересів вдало поєднується із глибокою повагою до власних духовно-культурних традицій, джерелами котрих є конфуціанство, даосизм та, почасти, легізм.Специфіка китайської ментальності, яка багато в чому визначається конфуціанською етикою, віддзеркалюється у національній політико-правовій доктрині, у моделях соціальних відносин, у ставленні сучасних китайців до інститутів держави, права, державної влади, правової політики тощо.У статті підкреслюється, що китайська юриспруденція зазнавала потужного впливу з боку двох філософських доктрин - конфуціанства та легізму, і така ситуація спостерігалася майже протягом усієї історії імперського Китаю. Цим і обґрунтовується виражена тенденція до переважання норм моралі над нормами права у регулюванні різноманітних питань суспільного життя, майже завжди, аж до Синьхайської революції. У ХХ столітті норми конфуціанської етики і установки легізму, що визначали основи правової системи Китаю, було істотно переглянуто під впливом марксистських ідей, а також внаслідок активної рецепції принципів романо-германської правової системи. Це позначилося на різних областях правозастосовної практики в Китаї, однак для демонстрації тих змін ми обмежилися аналізом проблематики організованої злочинності та протидії корупції в КНР.У висновку констатується, що сутність нинішнього китайського підходу до регулювання широкого кола суспільних відносин може бути визначено як "філософсько-правовий синкретизм". Адже правова свідомість китайців видається не чимось мозаїчним, а постає такою, що успішно інтегрує різні світоглядні традиції, суміщаючи їх у нерозривній єдності.
Статья посвящена исследованию историко-культурных и философско-правовых факторов, которые оказывают влияние на формирование ценностных ориентиров китайского общества. Анализ этих факторов проведен с применением историко-философского метода, который позволяет проследить поворотные моменты культурогенеза китайской цивилизации, и конкретно-исторического подхода. Последний способствует лучшему пониманию зависимости нынешнего состояния китайской социокультурной реальности от событий недавнего прошлого и от традиционных духовных ценностей, сформированных на разных этапах исторического пути Синитской цивилизации.Делается акцент на взаимной детерминированности материальной и духовной составляющей в развитии китайского социума, в котором стремление к реализации прагматических интересов удачно сочетается с глубоким уважением к своим духовно-культурным традициям, источниками которых являются конфуцианство, даосизм и, отчасти, легизм.Специфика китайской ментальности, которая во многом определяется конфуцианской этикой, отражается в национальной политико-правовой доктрине, в моделях социальных отношений, в отношении современных китайцев к институтам государства, права, государственной власти, правовой политики и т. д.В статье подчеркивается, что китайская юриспруденция испытывала мощное влияние со стороны двух философских доктрин - конфуцианства и легизма, и такая ситуация наблюдалась на протяжении почти всей истории имперского Китая. Этим и обосновывается выраженная тенденция к преобладанию норм морали над нормами права в регулировании различных вопросов общественной жизни, почти всегда, до Синьхайской революции. В ХХ веке нормы конфуцианской этики и установки легизма, определявшие основы правовой системы Китая, были существенно пересмотрены под влиянием марксистских идей, а также в результате активной рецепции принципов романо-германской правовой системы. Это сказалось на различных областях правоприменительной практики в Китае, однако для демонстрации тех изменений мы ограничились анализом проблематики организованной преступности и противодействия коррупции в КНР.Автор делает вывод, что сущность нынешнего китайского подхода к регулированию широкого круга общественных отношений может быть определена как "философско-правовой синкретизм". Ведь правовое сознание китайцев представляется не мозаичным, а успешно интегрированным в различные мировоззренческие традиции, совмещая их в неразрывном единстве.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: