The criteria of forming of fashion trends and project images of mass consumption in fashion industry
| Autor: | Chouprina, Natalia |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2018 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Collection of scientific works “Notes on Art Criticism”; Том 31 (2017): ; 252-260 Сборник научных работ «Искусствоведческие записки»; Том 31 (2017): ; 252-260 Збірник наукових праць «Мистецтвознавчі записки»; Том 31 (2017): Мистецтвознавчі записки; 252-260 |
| ISSN: | 2226-2180 |
| Popis: | Метою статті є визначення факторів та критеріїв формування модних тенденцій та проектних образів в індустрії моди, заснованих на асиміляції різних проявів офіційної та вуличної моди, з урахуванням розвитку та трансформації в часі соціально-культурних стандартів суспільства масового вжитку. Методологія дослідження передбачає застосування системного підходу до процесу проектування костюма, що проявляється у класифікації проектно-типологічних засобів формування асортименту та проектування сучасного одягу масового вжитку в індустрії моди. Наукова новизна. У роботі обґрунтовано, що в 70-і роки XX ст. на формування модних тенденцій активний вплив справляли не тільки значною мірою поширені молодіжні субкультури, а і вулична мода як віддзеркалення потреб і побажань масового споживача. Визначено, що модні тенденції, створювані модельєрами та кутюр ’є, більше не були догматичним диктатом, а виконували функцію рекомендацій, увібравши в себе потреби, інтереси та побажання клієнтів. Обґрунтовано, що в той же час активно розвивалися національні і регіональні ринки модного одягу, модельєри і дизайнерські бренди, в яких ефективніше відображалися місцеві культурні тенденції і споживацькі побажання та смаки. Висновки. Початок 70-х років XX ст. дав могутній поштовх розвитку індустрії модного одягу. Під впливом демократизації моди «haute couture» й активного розвитку молодіжних рухів соціально-культурного характеру (у тому числі і субкультур), сформувалася нова естетика в суспільстві, пропагована масовим виробництвом модного одягу для широких верств споживачів. Модний одяг prêt-a-porter, який пропонували всі провідні Будинки моди та дизайнерські бренди, представляв моделі широкого повсякденного вжитку, орієнтовані на клієнтів з активною життєвою та соціальною позицією. Саме в 70-і роки XX ст. індустрія моди виходить за межі Франції, як єдиного законодавця моди. Активне становлення і розвиток промисловості, зокрема текстильної і швейної, що прийшов на зміну всесвітній економічній кризі, сприяє тому, що і в Італії, і в США, і, безумовно, у самій Франції з ’являються нові бренди і торгові марки модного одягу, які визначають тенденціїрозви- тку силуету, асортименту, колориту та інших характеристик модного одягу масового вжитку. У результаті стає очевидним, що єдиної моди більше не існує - вона поділяється на окремі напрями, стилі, прив ’язується до потреб різних груп споживачів і можливостей окремих сфер діяльності текстильної і швейної промисловості. Цель работы - характеристика факторов и критериев формирования модных тенденций и проектных образов в индустрии моды, основанных на ассимиляции различных проявлений официальной и уличной моды, с учетом развития и трансформации во времени социально-культурных стандартов общества массового потребления. Методология данного исследования определяется применением системного подхода к процессу проектирования костюма, что проявляется в классификации проектно-типологических средств формирования ассортимента и проектирования современной одежды массового потребления в индустрии моды. Научная новизна. В работе обосновано, что в 1970-е годы на формирование модных тенденций активное влияние оказывали не только в значительной мере распространенные молодежные субкультуры, но и уличная мода как отражение потребностей и пожеланий массового потребителя. Определено, что модные тенденции, создаваемые модельерами и кутюрье, больше не были догматичным диктатом, а выполняли функцию рекомендаций, впитав в себя потребности, интересы и желания клиентов. Обосновано, что в то же время активно развивались национальные и региональные рынки модной одежды, модельеры и дизайнерские бренды в которых эффективнее отображали местные культурные тенденции и потребительские пожелания и вкусы. Выводы. Таким образом, начало 70-х годов ХХ ст. дало могучий толчок развитию индустрии модной одежды. Под воздействием демократизации моды «hautecouture» и активного развития молодежных движений социально-культурного характера (в том числе и субкультур различного толка), сформировалась новая эстетика в обществе, пропагандируемая массовым производством модной одежды для широких слоев потребителей. Модная одежда pret-a-porter, которую предлагали все ведущие Дома моды и дизайнерские бренды, представляла модели широкого повседневного назначения, ориентированные на клиентов с активной жизненной и социальной позицией. Как бы то ни было, именно в 70-ые годы ХХ ст. индустрия моды выходит за пределы Франции как единственного законодателя моды. Активное становление и развитие промышленности, в частности текстильной и швейной, что пришло на смену всемирному экономическому кризису, способствует тому, что и в Италии, и в США, и, безусловно, в самой Франции появляются новые бренды и торговые марки модной одежды, которые определяют тенденции развития силуэта, ассортимента, колорита и других характеристик модной одежды массового спроса. В результате становится очевидным, что единой моды больше не существует - она делится на отдельные направления, стили, привязывается к потребностям разных групп потребителей и возможностей отдельных сфер деятельности текстильной и швейной промышленности. Purpose of Research. The purpose of the article is to define the description of factors and criteria offorming offashion tendencies and project images in fashion industry, based on assimilation of different forms of official and street fashion, provided to the development and transformation of the social and cultural standards in the society of mass consumption. Methodology. The basis of the research methodology is formed by the method of design of the systems, which determines efficiency of application of system approach to the process of planning of costumes. The principles of the system approach are highlighted in the classification of typical and projective facilities ofform- ing the assortment and planning of modern clothes of mass consumption in fashion industry. Scientific Novelty. In the article, the author proves that in 1970th the forming of fashion trends was under the influence of the widespread teenagers ’ subcultures and the street fashion as the reflections of necessities of a mass consumer. It is defined that the fashion tendencies, created by designers and couturier, did not have the character of dogmas. They functioned as recommendations, absorbing necessities, interests and desires of clients. It is also grounded, that at the same time there was the active development of national and regional markets offashion clothes, designers and designer brands. The local cultural tendencies and consumers ’ wishes and tastes were represented properly. Conclusions. Thus, the 1970s gave a powerful impetus to the development of fashion industry. A new aesthetics in society, propagandized by the mass production of fashionable clothes for the public, formed under the influence of the democratization of «haute couture» fashion and active youth movements of the socio-cultural nature (including various subcultures of different sense). The fashion pret-a-porter clothes, offered by all leading fashion houses and designer brands, was represented by the models for a wide range of daily use and was oriented to the clients with an active lifestyle and social position. Anyway, in 1970th fashion industry went outside France as a unique fashion legislator. The active formation and development of industry, particularly textile and sewing, that had replaced the world economic crisis, promoted the creation of new brands and trademarks in Italy, the USA and France. Those brands and trademarks determined the progressive trends of silhouette, assortment, colour and other descriptions of fashion clothes of mass demand in modern fashion industry. Thus, the unique fashion does not exist anymore. It is divided into separate directions, styles, related to the necessities of different groups of consumers and possibilities of separate spheres of activity of textile and sewing industry. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|