Особливості ведення хворих з НПЗП-індукованою гастропатією. Частина II. Випадок тривалого лікування пацієнтки похилого віку з коморбідною патологію. Акцент на цитопротекцію

Autor: Bondarenko, O. O., Agibalov, O. M., Dyadyk, O. O., Steshenko, A. O.
Přispěvatelé: ООО «КРКА Украина», ТОВ «КРКА Україна», KRKA Ukraine
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2020
Předmět:
нестероидные противовоспалительные препараты
НПВП‑гастропатии
коморбидная патология
профилактика
лечение
ингибиторы протонной помпы
пантопразол
препараты коллоидного субцитрата висмута
non‑steroidal anti‑inflammatory drugs
NSAID gastropathy
comorbid pathology
prevention
treatment
proton pump inhibitors
pantoprazole
colloidal bismuth subcitrate preparations
нестероїдні протизапальні препарати
НПЗП‑гастропатії
коморбідна патологія
профілактика
лікування
інгібітори протонної помпи
препарати колоїдного субцитрату вісмуту
Zdroj: Modern Gastroenterology; № 5 (2020); 57—64
Современная гастроэнтерология; № 5 (2020); 57—64
Сучасна гастроентерологія; № 5 (2020); 57—64
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: Обсуждаются риски развития неблагоприятных явлений у лиц пожилого возраста с коморбидной патологией, возникающие на фоне длительного применения нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) с целью купирования болевого и воспалительного суставного синдромов в сочетании с приемом препаратов других лекарственных групп (в частности ацетилсалициловой кислоты и антитромбоцитарных средств), используемых для лечения сопутствующих заболеваний сердечно‑сосудистой системы. Чаще всего неблагоприятные эффекты вследствие приема НПВП развиваются и наиболее выражены в участках гастродуоденальной зоны. Они представляют собой клинические варианты НПВП‑индуцированных гастропатий, в том числе в виде эрозивно‑язвенных форм поражения. При выборе НПВП для лечения пожилых пациентов, особенно с коморбидной патологией, необходимо анализировать факторы риска, способствующие развитию неблагоприятных явлений, а именно пол и возраст пациента, наличие пептической язвы и ее осложнений в анамнезе, хеликобактерной инфекции, спектр принимаемых препаратов, дозы и длительность приема НПВП, их селективность, сочетание с приемом других препаратов, имеющих аналогичные неблагоприятные эффекты на слизистые оболочки желудочно‑кишечного тракта. Длительное применение НПВП, кроме нежелательных гастроинтестинальных побочных эффектов, может привести к дестабилизации артериальной гипертензии и сердечной недостаточности, повысить риск «кардиоваскулярных катастроф», вызвать нефро‑ и гепатотоксический эффекты, гематологические осложнения, кожные аллергические реакции и бронхоспазм, развитие других неблагоприятных явлений.На основе клинического примера предложена стратегия профилактики и лечения НПВП‑гастропатии, возникшей на фоне длительного приема комбинации препаратов, оказывающих неблагоприятный эффект на слизистую оболочку гастродуоденальной зоны. Продемонстрирована высокая клиническая эффективность схемы лечения с использованием пантопразола как представителя ингибиторов протонной помпы с наиболее длительным кислотосупрессивным эффектом и низким потенциалом неблагоприятных межлекарственных взаимодействий в сочетании с коллоидным висмутом субцитрата, обладающим выраженным цитопротективным эффектом на слизистую оболочку гастродуоденальной зоны. Она может быть рекомендована пожилым пациентам с коморбидной патологией для профилактики и лечения НПВП‑индуцированных гастропатий.
Обговорено ризики розвитку несприятливих явищ в осіб похилого віку з коморбідною патологією, котрі виникають на тлі тривалого застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) з метою купірування больового та запального суглобового синдромів, у поєднанні з прийомом препаратів інших лікарських груп (зокрема, ацетилсаліцилової кислоти та антитромбоцитарних засобів), які використовують для лікування супутніх захворювань серцево‑судинної системи. Найчастіше несприятливі ефекти внаслідок прийому НПЗП розвиваються і найбільш виражені в ділянках гастродуоденальної зони. Вони становлять собою клінічні варіанти НПЗП‑індукованих гастропатій, зокрема у вигляді ерозивно‑виразкових форм ураження. При виборі НПЗП для лікування літніх пацієнтів, особливо з коморбідною патологією, слід аналізувати чинники ризику, які сприяють розвитку несприятливих явищ, а саме: стать і вік пацієнта, наявність виразки та її ускладнень в анамнезі, гелікобактерної інфекції, спектр препаратів, котрі приймають, дози і тривалість прийому НПЗП, їх селективність, поєднання з прийомом інших препаратів, котрі мають аналогічні несприятливі ефекти на слизові оболонки шлунково‑кишкового тракту. Тривале застосування НПЗП, крім небажаних гастроінтестинальних побічних ефектів, може призвести до дестабілізації артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, підвищити ризик «кардіоваскулярних катастроф», спричинити нефро‑ і гепатотоксичний ефекти, гематологічні ускладнення, шкірні алергійні реакції та бронхоспазм, розвиток інших несприятливих явищ.На основі клінічного прикладу запропоновано стратегію профілактики та лікування НПЗП‑гастропатії, яка виникла на тлі тривалого прийому комбінації препаратів, які мають несприятливий ефект на слизову оболонку гастродуоденальної зони. Продемонстровано високу клінічну ефективність схеми лікування із залученням пантопразолу як представника інгібіторів протонної помпи з найтривалішим кислотосупресивним ефектом і низьким потенціалом небажаних міжмедикаментозних взаємодій у поєднанні з колоїдним вісмуту субцитратом, який володіє вираженим цитопротективним ефектом на слизову оболонку гастродуоденальної зони. Вона може бути рекомендована літнім пацієнтам з коморбідною патологією для профілактики та лікування НПЗП‑індукованих гастропатій.
The paper present discussion of the risks of adverse events development in elderly patients with comorbid pathology, arising against the background of long‑term use of non‑steroidal anti‑inflammatory drugs (NSAIDs) for the relief of pain and inflammatory articular syndromes in combination with medications of other pharmaceutical groups (in particular acetylsalicylic acid and antiplatelet agents) used to treat concomitant cardiovascular diseases. The NSAIDs‑induced adverse events mostly often develop and have mostly intensive manifestations in the gastroduodenal zone. They are presented as clinical variants of NSAID‑induced gastropathies, including the forms of erosive and ulcerative lesions. When choosing NSAIDs for the treatment of elderly patients, especially with comorbid pathology, it is necessary to analyze risk factors, contributing to the development of adverse events, namely the gender and age of a patient, the presence of peptic ulcer and its complications in the anamnesis, H. pylori infection, the range of drugs taken, doses and duration of taking NSAIDs, their selectivity, combination with other drugs that have similar adverse effects on the mucous membranes of the gastrointestinal tract. Long‑term use of NSAIDs, in addition to undesirable gastrointestinal side effects, can lead to destabilization of arterial hypertension and heart failure, increase the risk of "cardiovascular accidents", cause nephro‑ and hepatotoxic effects, hematological complications, allergic skin reactions and bronchospasm, the development of other adverse events. Based on a clinical example, a strategy for the prevention and treatment of NSAID gastropathy is proposed, caused by long‑term use of a combination of drugs that have an unfavorable effect on the gastroduodenal mucosa. The high clinical effectiveness has been demonstrated for the treatment regimen using pantoprazole as a representative of proton pump inhibitors with the longest acid‑suppressive effect and a low potential for adverse drug‑drug interactions in combination with colloidal bismuth subcitrate, which has a pronounced cytoprotective effect on the gastroduodenal mucosa. It can be recommended for elderly patients with comorbid pathology for prevention and treatment of NSAID‑induced gastropathies.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: