Поступ до рівності у практиці ЄСПЛ та договір про партнерство у фактичних союзах
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 66 (2021): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 171-175 Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 66 (2021): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 171-175 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 66 (2021): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 171-175 |
ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
Popis: | The article examines the progress towards equality in the practice of the ECtHR and its significant impact on the partnership agreement in de facto alliances. It has been established that over the last thirty-five years, the approaches of the European Court of Human Rights to the issue of the right of same-sex partners to family life and its formal recognition have undergone significant changes. It was found that the issue of discrimination was the subject of a number of cases concerning various rights of homosexual unions. It is substantiated that in the aspect of the right to formal recognition of same-sex partnerships by the state, the decision of the European Court of Human Rights in the case “Oliari and others v. Italy ». It was found that despite many years of case law of the European Court of Human Rights and the provisions of Council Regulation № 2016/1104, not all EU countries have provided legal certainty for same-sex couples, even in the form of civil partnerships (namely, Slovakia, Poland, Romania, Bulgaria, Latvia and Lithuania). The French experience of regulating the procedure for concluding, essential conditions of a partnership agreement, as well as the procedure for its termination is studied. It is substantiated that taking into account the European integration processes in Ukraine, reforming its private law according to European standards, our state, given the principle of equality and positive obligations under Article 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms should guarantee partners in de facto unions sex legal certainty. In our opinion, it is optimal to amend the Central Committee of Ukraine and grant the right to conclude civil partnership agreements to persons regardless of the article. At the same time, the IC of Ukraine must maintain a heteronomous approach, ie guarantee the right to marry persons of the opposite sex, which fully complies with Art. 12 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Given that a partnership agreement can be an effective legal regulator of relations between individuals in de facto unions, it is worth borrowing the positive experience of France in improving Ukrainian legislation. У статті досліджено поступ до рівності у практиці ЄСПЛ та її істотний вплив на договір про партнерство у фактичних союзах. Встановлено, що за останні тридцять п’ять років підходи Європейського суду з прав людини до питання про право одностатевих партнерів на сімейне життя і його формальне визнання зазнали суттєвих змін. Виявлено, що питання дискримінації було предметом розгляду по низці справ щодо різних прав гомосексуальних союзів. Обґрунтовано, що у аспекті права на формальне визнання одностатевих партнерств з боку держави ключовим є рішення ЄСПЛ по справі «Oliari and others v. Italy». Виявлено, що незважаючи на багаторічну прецедентну практику Європейського суду з прав людини та положення Регламенту Ради ЄС № 2016/1104 досі не всі держави Європейського Союзу передбачили правову визначеність одностатевим парам навіть у формі цивільних партнерств (а саме: Словаччина, Польща, Румунія, Болгарія, Латвія та Литва). Досліджено французький досвід регулювання порядку укладення, істотних умов договору про партнерство, а також порядок його припинення. Обґрунтовано, що враховуючи євроінтеграційні процеси в Україні, реформування її приватного права саме на європейських стандартах, наша держава з огляду на принцип рівності і позитивні зобов’язання по статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна гарантувати партнерам у фактичних союзах незалежно від їх статі правову визначеність. На нашу думку, оптимальним є внесення змін до ЦК України і надання права на укладення договорів про цивільні партнерства особам незалежно від статті. При цьому СК України має зберігати гетерономний підхід, тобто гарантувати право на шлюб особам протилежної статі, що в повній мірі відповідає ст. 12 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Враховуючи, що договір про партнерство може бути ефективним правовим регулятором відносин осіб у фактичних союзах, варто при удосконаленні українського законодавства запозичити позитивний досвід Франції. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |