Показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування наслідків ураження лицевого нерва

Autor: Tsymbaliuk, I.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: МІЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ; № 8.110 (2019); 17-22
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ; № 8.110 (2019); 17-22
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL; № 8.110 (2019); 17-22
ISSN: 2224-0713
2307-1419
Popis: Актуальність. Проблема відновлення фізіологічної симетрії обличчя є вкрай актуальною і важливою у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва (ЛН). Неможливість повноцінно виражати емоції накладає надзвичайно сильний відбиток на психологічний стан хворих, а асиметрія обличчя обмежує комфортне перебування в соціумі та призводить навіть до виникнення депресивних розладів у такої категорії хворих. Мета дослідження: визначення чітких показань та протипоказань до проведення хірургічного лікування хворих із наслідками ураження лицевого нерва. Матеріали та методи. Проаналізовані ретроспективно результати лікування 178 хворих із наслідками ураження ЛН, яких було прооперовано в період з 1998 по 2018 рік. Вікові межі хворих — 3–73 роки, серед них 67,9 % осіб були віком до 44 років. Статевий розподіл такий: переважна більшість осіб жіночої статі — 117 (65,7 %); чоловіків — 61 (34,3 %). Діагностичний комплекс включав клінічну оцінку тяжкості ураження ЛН і електронейроміографічне дослідження. Хворим проводили такі види хірургічного лікування: невротизація ЛН різними нервами-донорами, невроліз ЛН, зокрема зі встановленням пристроїв для тривалої електростимуляції (електростимулюючих систем — ЕСС), шов ЛН, автопластика ЛН, статичні методи корекції обличчя, транспозиція м’язів тощо. ­Результати. Згідно з результатами хірургічного лікування усіма методами, ефективність лікування була такою: у 144 хворих (80,9 %) досягнуто відновлення функції ЛН за шкалою House-Brackmann до ІІ–ІІІ позиції, у 34 хворих (19,1 %) — до IV–V позиції. Окремо відображено показники добрих результатів (до ІІ–ІІІ позиції за шкалою House-Brackmann) по кожному методу лікування: невроліз ЛН — у 66,6 %; нев-роліз ЛН + імплантація ЕСС — 93,3 %; невротизація ЛН + імплантація ЕСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; автопластика ЛН — 100 %; транспозиція м’язів (скроневого м’яза) — 100 %; статичні методи корекції обличчя — у 87,5 % хворих. Висновки. Хірургічне лікування, спрямоване на відновлення функції лицевого нерва та мімічних м’язів, слід проводити лише за наявності чітких до цього показань та за умови вичерпаних ресурсів консервативного лікування. Кращі результати відновлення функції ЛН спостерігаються у хворих, прооперованих у терміни до 12 місяців від моменту його ураження.
Актуальность. Проблема восстановления физиологической симметрии лица является крайне актуальной и важной у пациентов с поражениями лицевого нерва (ЛН). Невозможность полноценно выражать эмоции накладывает сильный отпечаток на психологическое состояние больных, а асимметрия лица ограничивает комфортное пребывание в социуме и приводит даже к возникновению депрессивных расстройств у такой категории больных. Цель исследования: определение четких показаний и противопоказаний к проведению хирургического лечения больных с последствиями поражения лицевого нерва. Материалы и методы. Проанализированы ретроспективно результаты лечения 178 больных с последствиями поражения лицевого нерва, которые были прооперированы в период с 1998 по 2018 год. Возрастные границы больных были в пределах 3–73 лет, среди них 67,9 % лиц были в возрасте до 44 лет. Половое разделение было следующим: подавляющее большинство лиц женского пола — 117 (65,7 %); мужчин — 61 (34,3 %). Диагностический комплекс включал клиническую оценку тяжести поражения ЛН и электронейромиографического исследования. Больным проводили такие виды хирургического лечения: невротизация ЛН различными нервами-донорами, невролиз ЛН, в том числе с установкой устройств для длительной электростимуляции (электростимулирующих систем — ЭСС), шов ЛН, аутопластика ЛН, статические методы коррекции лица, транспозиция мышц и т.д. Результаты. Согласно результатам хирургического лечения всеми методами, эффективность лечения была следующей: у 144 больных (80,9 %) достигнуто восстановление функции ЛН по шкале House-Brackmann до II–III позиции; у 34 больных (19,1 %) — до IV–V позиции. Отдельно представлены данные результатов (до II–III позиции по шкале House-Brackmann) по каждому методу лечения: невролиз ЛН — у 66,6 %; невролиз ЛН + имплантация ЭСС — 93,3 %; невротизация ЛН + имплантация ЭСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; аутопластика ЛН — 100 %; транспозиция мышц (височной мышцы) — 100 %; статические методы коррекции лица — у 87,5 % больных. Выводы. Хирургическое лечение, направленное на восстановление функции лицевого нерва и мимических мышц, следует проводить только при наличии четких к этому показаний и при исчерпанных ресурсах консервативного лечения. Лучшие результаты восстановления функции ЛН наблюдаются у больных, прооперированных в сроки до 12 месяцев с момента его поражения.
Background. The problem of restoration of physio-logical facial symmetry is extremely urgent and important in patients with lesions of the facial nerve (FN). The inability to fully express emotions greatly affects the psychological state of patients, and facial asymmetry limits the comfortable stay in society and leads to the emergence of depressive disorders in such a category of patients. The purpose was to determine clear indications and contraindications to the surgical treatment of patients with consequences of injury to the FN. Materials and methods. The results of treatment were analyzed retrospectively in 178 patients with consequences of facial nerve damage, who were operated from 1998 to 2018. Sex distribution was as follows: 117 (65.7 %) women and 61 (34.3 %) men. The diagnostic complex included a clinical evaluation of the severity of FN lesions and electroneuromyographic examination. The patients underwent the following types of surgical treatment: FN neurotization with different donor nerves, FN decompression (including the implantation of device for long-term electrical stimulation), FN neurorrhaphy, FN autografting, static methods of face correction, muscle transposition and more. Results. In general, according to the results of surgical treatment by all methods, the effectiveness of the treatment was as follows: 144 patients (80.9 %) achieved the restoration of FN function to grade II–III on the House-Brackmann scale; 34 patients (19.1 %) — to grade IV–V. Good results (up to grade II–III on the House-Brackmann scale) for each treatment method are shown separately: FN decompression — 66.6 %; FN decompression + implantation of device for long-term electrical stimulation) — 93.3 %; FN neurotization + implantation of device for long-term electrical stimulation — 100 %; FN neurorrhaphy — 50 %; FN autografting — 100 %; muscle transposition (temporal muscle) — 100 %; static methods of face correction — 87.5 % of patients. Conclusions. Surgical treatment aimed at restoring the functions of the facial nerve and facial muscles should only be performed if there are clear indications for this and if the conservative treatment was unsuccessful. The best results of the restoration of the FN function are observed in patients, who were operated within a period of up to 12 months after injury.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: