Влияние препаратов для седации на состояние мозгового кровотока и результаты лечения гипоксически-ишемической энцефалопатии у доношенных новорожденных

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Pain, Anaesthesia and Intensive Care; № 2(87) (2019); 112-117
PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; № 2(87) (2019); 112-117
Біль, знеболення та інтенсивна терапія; № 2(87) (2019); 112-117
ISSN: 2519-2078
2520-226X
Popis: Мета роботи. Порівняти вплив морфіну та інших седативних засобів на стан мозкового кровотоку та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених.Матеріали і методи. Досліджено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II-III ст. в терміні d”72 годин після пологів. Немовлята були стратифіковані за фармакологічним препаратом для медикаментозної седації під час проведення штучної вентиляції легень на групи із застосуванням морфіну (n=71) та групу порівняння (n=134), в яку увійшли оксибутират натрію, діазепам та дексмедетомідин в стандартних рекомендованих дозах. Проведений порівняльний аналіз впливу морфіну та інших лікарських засобів на стан церебральної перфузії та на результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.Результати і обговорення. Отримана достовірна відмінність поміж групами допплерівського індексу мозкового кровотоку RI у першу добу (0,64 [0,55-0,74] в групі морфіну та 0,68 [0,61-0,75] в групі контролю, р=0,037), і на третю добу лікування (відповідно 0,64 [0,55-0,70] проти 0,67 [0,61-0,75] при р=0,040), більш низькі показники САТ (51 [43-60] мм рт.ст. проти 56 [49-60] мм рт.ст. при р=0,017), більша у 2,2 рази частота судом (р=0,038) та вища майже у 2 рази концентрація протеїну S-100 на третю добу (р=0,029) у групі морфіну. Частота розвитку небажаного результату у вигляді церебральної лейкомаляції також була у 2 рази вище в групі морфіну (18,4%) ніж у контрольній групі (8,9%), хоча різниця виявилась недостовірною (р=0,051), але з очевидною тенденцією.Висновки. В гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених застосування морфіну у якості препарату седативної дії у порівнянні з іншими фармакологічними препаратами призводить до низки негативних ефектів стосовно впливу на церебральну перфузію та на кінцеві результати лікування.
Objective. To determine impact of morphine and other sedatives on cerebral blood flow and outcomes of hypoxic-ischemic encephalopathy in term neonates.Materials and methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy Sarnat stage II-III was collected during 72 hours of life. All the infants were stratified by pharmacological sedative agents for positive pressure ventilation adaptation into groups by morphine (n=71) and the comparison group (n=134), which included sodium oxybutyrate, diazepam and dexmedetomidine in standard recommended doses. A comparative analysis of the effect of morphine and other drugs on cerebral perfusion and outcomes of hypoxic-ischemic encephalopathy was performed.Results and discussion. A significant difference in Doppler Resistive Index of cerebral blood flow was found between groups on the 1st day (0.64 [0.55–0.74] in morphine group and 0.68 [0.61–0.75] in control group, p=0.037), and on the 3rd day of treatment (respectively, 0.64 [0.55–0.70] versus 0.67 [0.61–0.75] with p=0.040), as well as lower rates of mean blood pressure (51 [43–60]) mm Hg vs. 56 [49–60] mm Hg with p=0.017), the rate of seizures was twice higher (p=0.038) and serum level of protein S-100 also was almost twice higher at the 3rd day (p=0.029) in morphine group. The incidence of unfavorable outcome as cerebral leukomalacia was also 2 times higher in the morphine group (18.4%) comparing the control group (8.9%), although the difference was not significant (p=0.051), but with an obvious trend.Conclusions. In the acute period of hypoxic-ischemic encephalopathy in term infants, the use of morphine as a sedative drug in comparison with other pharmacological agents leads to a number of negative impacts on cerebral perfusion and on treatment outcomes.
Цель работы. Сравнить влияние морфина и других седативных средств на состояние мозгового кровотока и результаты лечения гипоксически-ишемической энцефалопатии у доношенных новорожденных.Материалы и методы. В исследование включены 205 доношенных новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией по Sarnat II-III ст. в сроке 72 часов после родов. Младенцы были стратифицированы по фармакологическим препаратам для медикаментозной седации при проведении искусственной вентиляции легких на группы с применением морфина (n=71) и группу сравнения (n=134), в которую вошли оксибутират натрия, диазепам и дексмедетомидин в стандартных рекомендуемых дозах. Проведен сравнительный анализ влияния морфина и других лекарственных средств на состояние церебральной перфузии и на результаты лечения гипоксически-ишемической энцефалопатии.Результаты и обсуждение. Выявлено достоверное различие между группами допплеровского индекса мозгового кровотока RI в первые сутки (0,64 [0,55–0,74] в группе морфина и 0,68 [0,61–0,75] в группе контроля, р=0,037), и на третьи сутки лечения (соответственно 0,64 [0,55–0,70] против 0,67 [0,61–0,75] при р=0,040), более низкие показатели САД (51 [43–60] мм рт.ст. против 56 [49–60] мм рт.ст. при р=0,017), больше в 2,2 раза частота судорог (р=0,038) и выше почти в 2 раза концентрация протеина S-100 на третьи сутки (р=0,029) в группе морфина. Частота развития неблагоприятного исхода в виде церебральной лейкомаляции также была в 2 раза выше в группе морфина (18,4%), чем в контрольной группе (8,9%), хотя разница оказалась недостоверной (р=0,051), но с очевидной тенденцией.Выводы. В остром периоде гипоксически-ишемической энцефалопатии у доношенных новорожденных применения морфина в качестве препарата седативного действия в сравнении с другими фармакологическими препаратами приводит к ряду негативных эффектов в отношении влияния на церебральную перфузию и на конечные результаты лечения.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: