СЦЕНІЧНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНКИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СТАНОВИЩА ЖІНКИ НА ЗЛАМІ XIX–XX СТОЛІТЬ

Autor: Pohutsa, Natalia
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; № 37 (2017); 81-88
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 37 (2017); 81-88
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 37 (2017); 81-88
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to study the sociocultural reasons that preconditioned the formation of a predominantly tragic image of the woman on the Ukrainian professional theater stage. Created by M.Zankovetska in a limited theater space, the images of common women revealed the strength of nature, the depth of feelings, and the spiritual beauty of the Ukrainian woman, doomed to suffering by force of circumstances, yet not miserable but majestic in hardship. The artistic truth of the stage image reflected the truth of life and that of the Ukrainian woman’s character, and through the audience's perception also revealed the attitude towards women in traditional Ukrainian culture, the bearer of which was the mass Ukrainian spectator. The research methodology consisted in the application of the historical-comparative, cultural, and art-critical methods. The abovementioned methodological approach provided for the revelation of the artistic truth of the stage image of the Ukrainian woman as a reflection of the truth of life of the oppressed people, the analysis of historical, cultural and esthetic aspects of the evolution of the Ukrainian theater space. The accomplishment of the stated purpose implied solving the following tasks: to characterize features of the formation and development of the Ukrainian professional theater; to determine the reasons for limiting the theater space; to explore the interdependence between the limited theater space and the stage image of the Ukrainian woman created by M.Zankovetska. Conclusions. The research showed that the theater space in which the classical Ukrainian theater was functioning was limited by a set of governmental restrictions. It was also established that the specificity of the audience, which at the turn of the 20th century represented the misstructured Ukrainian society, was one of the reasons why the repertoire of the classical Ukrainian theater lacked dramatic works on the life of the intelligentsia.
Цель исследования. В статье исследованы социокультурные причины, обусловившие формирование преимущественно трагического образа женщины на сцене украинского профессионального театра. Созданные в ограниченном театральном пространстве М. Заньковецкой образы женщин из народа раскрывали силу характера, глубину чувств, духовную красоту украинки, обреченной на страдание силой обстоятельств, однако не жалкой, а величественной в тяжелых испытаниях. Художественная правда сценического образа отображала правду жизни и правду характера украинки, а через зрительское восприятие выявляла также отношение к женщине в традиционной культуре, носителем которой являлся массовый украинский зритель. Методология исследования заключается в применении историко-сравнительного, культурологического и искусствоведческого методов. Указанный методологический подход позволяет раскрыть художественную правду сценического образа Украинский как отражение правды жизни угнетаемого народа, проанализировать исторические, культурологические и эстетические аспекты эволюции украинского театрального пространства. Выводы. Установлено, что специфика зрительской аудитории, которая на рубеже XIX–XX ст. представляла неполноструктурное украинское общество, была одной из причин того, что в репертуаре классического украинского театра отсутствовали драматические произведения из жизни интеллигенции.
Мета статті – дослідити соціокультурні причини, які зумовили формування переважно трагічного образу жінки на сцені українського професійного театру. Створені, в обмеженому театральному просторі М. Заньковецькою, образи жінок із народу розкривали силу характеру, глибину почуттів, духовну красу українки, приреченої на страждання силою обставин, однак не жалюгідної, а величної у важких випробуваннях. Художня правда сценічного образу відображала правду життя й характер українки, а через глядацьке сприйняття виявляла також ставлення до жінки в традиційній українській культурі, носієм якої був масовий український глядач. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного, культурологічного та мистецтвознавчого методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити художню правду сценічного образу українки як відображення правди життя гнобленого народу, проаналізувати історичні, культурологічні й естетичні аспекти еволюції українського театрального простору. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: охарактеризувати особливості становлення і розвитку професійного українського театру; визначити причини обмеження театрального простору; виявити взаємозалежність обмеженого театрального простору та сценічного образу українки, створеного М. Заньковецькою. Висновки. Виявлено, що театральний простір, у якому функціонував класичний український театр, був обмежений комплексом урядових заборон. З’ясовано також, що специфіка глядацької аудиторії, котра на зламі XIX–XX ст. представляла неповноструктурне українське суспільство, була одним із чинників відсутності в репертуарі українського театру драматичних творів з життя інтелігенції.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: