THE ETHOS OF PUBLIC SERVICE IN THE POLISH PUBLIC DISCOURSE
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2018 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Історичний архів. Наукові студії; № 19 (2017) |
| ISSN: | 2077-5709 2413-578X |
| Popis: | The article is devoted to the analysis of the content and practical implementation of the Polish ethos of service for the community as a certain system of value-ideological and moral attitudes that were implemented through everyday practices. The author concluded that the ethos of community service had represented a set of values and worldview that had been a synthesis of traditions of shlyachta's republicanism of the Commonwealth, in particular in the sphere of public activity as a manifestation of patriotism, with the new European ideas of individualism and active life position of individual members ofsociety. The absence of legal channels for the implementation of national and political rights and freedoms of Poles had caused the increasing of activity in the cultural, educational, business, charity, and other spheres of public life. It led toa further demarcation between public and private spheres of social life, the increasing role of the Polish traditional social institutions, in particular the Catholic Church and the family.The ideology of positivism and the ideas of “organic working”, which spread in Polish society after the defeat of the January uprising of 1863, made an important influence on the idea of working for the community. The most common forms of social activity of the Poles in this period were the foundation of various charitable societies, the opening of illegal schools, in particular boarding houses for girls. First of all, at the expense of the public, the number of Polishperiodicals increased, sports and cultural associations, mutual aid societies were founded, etc. Throughout this period, the working for the community was seen as the duty of every conscious Pole, whose implementation would bring aboutthe restoration of the Polish state. Статтю присвячено аналізу змісту і практичної реалізації польськогоетосу громадського служіння як певної системи ціннісно-світоглядних іморальних установок, що реалізовувалися через повсякденні практики.Вітчизняні науковці О. Ніколаєнко, Є. Сінкевич, Г. Штан, Ю. Поліщук,О. Буравський досліджували проблеми польських суспільно-політичних ігромадських рухів у контексті модерних трансформацій в українськихтеренах, показали взаємообумовленість специфіки розв’язання «польсь-кого питання» Віднем і Санкт-Петербургом та зростання громадськоїактивності поляків, а також вплив на генезис національних рухів іншихнедержавних народів, що опинилися під владою Габсбургів і Романових.Автор дійшов висновку, що модерні стратегії громадського служіння по-єднали шляхетські корпоративні традиції із новою ідеєю активної жит-тєвої позиції кожного поляка, що сприяло збереженню національної іден-тичності, виробленню нових форм і методів боротьби за відновленнявтраченої державності. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|