ПОРІВНЯЛЬНА ГІСТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ «ЛЕГКИХ» І «ВАЖКИХ» ПОЛІПРОПІЛЕНОВИХ СІТОК НА ПРОЦЕСИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ
Autor: | Pyatnochk, V. I., Dzyubanovsʹkyy, I. Ya., Volkov, K. S. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
післяопераційна вентральна грижа
послеоперационная вентральная грыжа морфо- та ультраструктурні зміни тканин поли-пропиленовая сетка morphostructural and ultrastructural changes of tissues поліпропіленова сітка обгрунтування вибору типу сітчастого матеріалу морфо- и ультраструктурные изменения тканей обоснование выбора типа сетчатого материала postoperative ventral hernia polypropylene mesh the rationale for the mesh material choosing |
Zdroj: | Clinical anatomy and operative surgery; Vol. 17 No. 2 (2018); 76-83 Клиническая анатомия и оперативная хирургия; Том 17 № 2 (2018); 76-83 Клінічна анатомія та оперативна хірургія; Том 17 № 2 (2018); 76-83 |
ISSN: | 1727-0847 1993-5897 |
Popis: | The ultrastructural changes of the tissues of musculo-aponeurotic layer of anterior abdominal wall after implantation of the “lightweight” and “heavyweight” polypropylene meshes into the retrometallic space were studied in the experiment. Significant differences of the tissue reactions at different periods of the experiment on the implanted material were evidenced. The presence of a moderately pronounced inflammatory tissue reaction was noticed on the 14th day of the study in the area of the implantation of the “lightweight” polypropylene mesh compared to the “heavyweight” one: the inflammatory response included acute manifestations of aseptic inflammation with a significant tissue response. On the 28th day of the experiment, in cases of implantation of the “lightweight” mesh, the stabilization of tissue reaction to the implant with reduction of inflammatory changes was observed, as evidenced by a significantly smaller number of leukocyte infiltration sites, a significant improvement in vascularization and development of collagen fibres around the mesh material with fibroblasts, which was not observed in the area of implantation of the “heavyweight” polypropylene mesh. The conducted morphological and ultrastructural studies have prioritized the use of “lightweight” meshes when choosing material to perform allohernioplasty. Изучены ультраструктурные изменения тканей мышечно-апоневротического слоя передней брюшной стенки после имплантации в ретромускулярное пространство «легких» и «тяжелых» полипропиленовых сеток в эксперименте. Доказано существенные различия тканевых реакций в разные сроки проведения опыта на имплантированный материал. Отмечено присутствие умеренно выраженной воспалительной реакции тканей на 14-е сутки исследования в области имплантации «легкой» полипропиленовой сетки по сравнению с «тяжелой», где воспалительная реакция включала острые проявления асептического воспаления со значительной выраженностью реакции тканей. На 28-е сутки эксперимента в условиях имплантации «легкой» сетки наблюдали стабилизацию тканевой реакции на имплант с затуханием воспалительных изменений, о чем свидетельствовало достоверно меньшее количество участков лейкоцитарной инфильтрации, значительное улучшение васкуляризации и формирования коллагеновых волокон вокруг материала сетки с участием фибробластов, чего не отмечалось в зоне имплантации «тяжелой» полипропиленовой сетки. Проведенные морфологические и ультраструктурные исследования определили приоритетность использования «легких» сеток при выборе материала для выполнения аллогерниопластики. Вивчено гістологічні зміни тканин м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки після імплантації в ретромускулярний простір «легких» і «важких» поліпропіленових сіток в експерименті. Константовано істотні відмінності тканинних реакцій в різні терміни проведення досліду на імплантований матеріал. Доведено присутність помірно вираженої запальної реакції тканин на 14-ту добу дослідження в ділянці імплантації «легкої» поліпропіленової сітки порівняно з «важкою», де запальна реакція вміщувала гострі прояви асептичного запалення із значною виразністю реакції тканин. На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки спостерігали стабілізацію тканинної реакції на імплант із затуханням запальних змін, про що свідчила достовірно менша кількість ділянок лейкоцитарної інфільтрації, значне покращення васкулярізації та формування колагенових волокон навколо матеріалу сітки за участю фібробластів, чого не відмічено в місці імплантації «важкої» сітки. Проведені мікро - та ультраструктурні дослідження визначили пріорітетність використання «легких» сіток за умов вибору матеріалу за виконанням алогерніопластики. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |