Жюльен Грин и искусство биографии

Autor: O’Dwyer, Michael
Jazyk: francouzština
Rok vydání: 2014
Předmět:
Zdroj: Pitannâ lìteraturoznavstva; № 89 (2014): Pytannia literaturoznavstva; 137-152
Pitannâ lìteraturoznavstva; № 89 (2014): Питання літературознавства; 137-152
Питання літературознавства; № 89 (2014): Питання літературознавства; 137-152
ISSN: 2306-2908
Popis: Contemporary critics agree that biographical writing belongs as much to the domain of Literature as it does to History. Mauriac saw parallels between biographical writing and the novel form. Daniel Madelénat also emphasises the literary dimension of biography. Writing a biography is also seen as a form of catharsis for the writer as he faces his own deep preoccupations. Critics agree that a biography tells us as much about the writer as it does about the subject.Chateaubriand stated that the biographer is analysing his own soul while attributing it to another person. Jean Lacouture states that in a biography we are dealing with a portrait of the model and not of the artist. Madeleine Lazard adds that, in a biography, the subject is a reflection of the temperament of the writer. In our study of Julien Green’s biography of Saint Francis of Assisi and of his biographical essay on Hawthorne, we will see that the author reveals the principal preoccupations which form the basis of his fictional world. We will see that, for Green, biographical writing is a mirror and that the author presents us with a literary transformation of the image which he finds in the mirror.
Julien Green et l’art de la biographie. Les critiques contemporains s’accordent pour dire que la biographie appartient aux domaines de l’art et de la littérature aussi bien qu’à l’histoire. Daniel Madelénat parle de la littérarisation du genre biographique. François Mauriac avait déclaré que toute biographie est romancée. Ainsi, Mauriac et les critiques contemporains tiennent compte du rôle de l’imagination, de l’agencement dramatique et de la tonalité dans la rédaction d’une biographie. La rédaction d’une biographie est aussi une forme de délivrance cathartique pour le biographe qui est obligé de faire face à ses propres préoccupations profondes. En effet, une biographie nous renseigne souvent autant sur l’auteur que sur le sujet. Chateaubriand avait déjà dit que dans la biographie „on ne peint que son propre cœur en l’attribuant à un autre”. Jean Lacouture a aussi dit que „tout portrait qu’on peint avec âme est un portrait non du modèle, mais de l’artiste”. Madeleine Lazard ajoute que le biographe présente son sujet „à travers le prisme de sa sensibilité”. Notre étude porte sur l’art de la biographie chez Julien Green. Nous remarquons que dans sa biographie de saint François d’Assise et dans son essai biographique consacré à Hawthorne, Green révèle ses préoccupations profondes qui sont à la base de la structure de son propre univers romanesque. Nous prouvons que, pour Green, l’écriture d’une biographie est un miroir et une transposition de l’image qu’il y trouve.
Современные критики единогласно утверждают, что биографический текст функционирует не только в исторической области, но и в искусстве и литературе. Так, французский литературовед Даниэль Мадлена говорит о литературности биографического жанра. Ранее Франсуа Мориак высказал мысль о том, что любой биографический текст является текстом романизированным. Подчеркивается важная роль воображения, драматургии, композиции и тональности при написании биографии. Кроме того, создание биографического текста выступает для его автора формой катарсического освобождения, поскольку биограф вынужден учитывать собственные глубинные переживания. Поэтому часто биографический текст предоставляет нам больше сведений об авторе, чем об объекте биографии. Как метко отметил Шатобриан, в биографии „автор описывает свои чувства, наделяя ими другого”. А Жан Лякутюр заметил, что „каждый портрет, который пишут душой, представляет собой не образ модели, а лик художника”. Мадлена Лязар добавляет, что биограф всегда представляет свой сюжет „сквозь призму собственной чувственности”. В статье речь идет об искусстве биографии в творчестве Жюльена Грина. А именно – на материале написанной им биографии Святого Франциска Ассизского и его биографических эссе, посвященных С. Джонсону, В. Блейку, Ч. Лему, Ш. Бронте и Н. Готорну, исследуется проявление Ж. Грином в биографических текстах своих глубинных переживаний, структурирующих его собственный романический мир. Обосновываеся мнение, что для Ж. Грина биографическое письмо выступает зеркалом собственной чувственности и формой транспозиции того образа, который он в нем видит.
Сучасні критики одноголосно стверджують, що біографічний текст функціонує не лише в історичній галузі, а й у мистецтві та літературі. Так, французький літературознавець Даніель Мадлена говорить про літературність біографічного жанру. Раніше Франсуа Моріак висловив думку про те, що будь-який біографічний текст є текстом романізованим. Підкреслюється важлива роль уяви, драматургії, композиції та тональності при написанні біографії. Окрім цього, творення біографічного тексту виступає для його автора формою катарсичного звільнення, оскільки біограф змушений брати до уваги власні глибинні переживання. Тому часто-густо біографічний текст надає нам більше відомостей про автора, ніж про об’єкта біографії. Як влучно зазначив Шатобріан, у біографії „автор змальовує власні почуття, наділяючи ними іншого”. А Жан Лякутюр зауважив, що „кожен портрет, який пишуть душею, являє собою не образ моделі, а лик митця”. Мадлена Лязар додає, що біограф завжди подає свій сюжет „крізь призму власної чуттєвості”. У статті йдеться про мистецтво біографії у творчості Жульєна Ґріна. А саме – на матеріалі написаної ним біографії Святого Франциска Асизького та його біографічних есеїв, присвячених С. Джонсону, В. Блейку, Ч. Лему, Ш. Бронте та Н. Готорну, досліджується прояв Ж. Ґріном у біографічних текстах своїх глибинних переживань, структуруючих його власний романічний світ. Обґрунтовується думка, що для Ж. Ґріна біографічне письмо виступає свічадом власної чуттєвості та формою транспозиції того образу, який він у ньому бачить.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: