ПОЛІТИЧНІ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІ ПЕРЕДУМОВИ АВТОНОМІСТСЬКИХ РУХІВ У ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ БЕССАРАБІЇ (ХIХ – ПОЧ. ХХ СТ.)
Autor: | Nadtoka, Hennadii, Horpynchenko, Inna |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: |
Бессарабия
Российская православная церковь Румынская православная церковь автономия аннексия русификация румынизация этнокультурная и этноконфессиональная идентичность Бессарабія Російська православна церква Румунська православна церква автономія анексія русифікація румунізація етнокультурна та етноконфесійна ідентичність Bessarabia Russian Orthodox Church Romanian Orthodox Church autonomy annexation russification romanization ethnocultural and ethnoreligious identity |
Zdroj: | National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; № 2 (2019) Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 2 (2019) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 2 (2019) |
ISSN: | 2226-3209 2409-0506 |
Popis: | The purpose of the article is to reconstruct the advancing process of the ethnopolitical and ethnocultural prerequisites of the autonomy of the Orthodox Church in Bessarabia in XIX-early XX century and attempts of their implementation. Methodology. The research is based on the principle of methodological synthesis. It provides the consolidation of the instrumental findings of famous scientific schools, in particular, the civilization approach to the analysis of the historical process and the methods of social and anthropological history along with the mentality discourse. That has enabled to take account of the features of stage development of state and religious institutes, the extent of civilization likeness of states and peoples, possibilities of their cultural and religious self-identification in the polyethnic society. The scientific novelty is in finding out the conceptual approaches to the interpretation of the history of the Orthodox Church in Bessarabia in XIX-early XX century, determining the dominant factors of the development of the national and foreign models of Orthodoxy, substantiating the fact that there were necessary ethnocultural prerequisites for beginning of the autonomy process in the country in the early XXth century. Conclusions. In spite of over hundred-year Russian colonization and serial russification of Orthodox Church in Bessarabia, it preserved ethnocultural and ethnoreligious principles of national identity. Russian bourgeois-democratic revolutions naturally aroused not only the country autonomy movement but also autocephalous one violently ceased by Romanian conquest of Bessarabia. Цель работы – реконструировать процесс вызревания этнополитических и этнокультурных предпосылок автономии православной церкви в Бессарабии ХIХ – начала ХХ вв. и попыток их практической реализации. Методология. Исследование основывается на началах методологического синтеза. Он предусматривает сочетание инструментальных достижений известных научных школ, в частности цивилизационного подхода к анализу исторического процесса и методов социальной и антропологической истории с присущим им ментальным дискурсом. Указанное позволило учесть особенности стадиального развития государственных и церковных институтов, степень цивилизационного родства стран и народов, возможности их культурной и конфессиональной самоидентификации в полиэтническом общественном пространстве. Научная новизна состоит в выяснении концептуальных подходов к толкованию истории православной церкви в Бессарабии ХIХ – начала ХХ веков, выявлении доминантных факторов становления национальной и инонациональной моделей православия, обосновании вывода о наличии в крае начала ХХ века необходимых этнокультурных и этноконфессиональных предпосылок для развертывания автономистских процессов. Выводы. Невзирая на более чем столетнюю российскую колонизацию и последовательную русификацию православной церкви в Бессарабии, ею были сохранены этнокультурные и этноконфессиональные основы национальной идентичности. Российские буржуазно-демократические революции закономерно пробудили не только краевые автономистские, но и автокефальное движения, насильственно прерванные румынским завоеванием Бессарабии. Мета роботи – реконструювати процес визрівання етнополітичних та етнокультурних передумов автономії православної церкви в Бессарабії ХIХ – початку ХХ століть та спроб їх практичної реалізації. Методологія. Дослідження ґрунтується на засадах методологічного синтезу. Він передбачає поєднання інструментальних здобутків відомих наукових шкіл, зокрема цивілізаційного підходу до аналізу історичного процесу та методів соціальної й антропологічної історії з притаманним їм ментальним дискурсом. Зазначене дозволило врахувати особливості стадіального розвитку державних і церковних інституцій, ступінь цивілізаційної спорідненості країн і народів, можливості їх культурної та конфесійної самоідентифікації у поліетнічному суспільному просторі. Наукова новизна полягає у з’ясуванні концептуальних підходів до тлумачення історії православної церкви в Бессарабії ХIХ – початку ХХ століть, виявленні домінантних чинників становлення національної та інонаціональних моделей православ’я, обґрунтуванні висновку про наявність у краї початку ХХ ст. необхідних етнокультурних та етноконфесійних передумов для розгортання автономістських процесів. Висновки. Незважаючи на понад столітню російську колонізацію й послідовну русифікацію православної церкви в Бессарабії, нею були збережені етнокультурні й етноконфесійні основи національної ідентичності. Російські буржуазно-демократичні революції закономірно пробудили не тільки крайові автономістські, але й автокефальний рухи, насильницьки перервані румунським завоюванням Бессарабії. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |