СТАНОВЛЕННЯ БОГДАНА ХАВАРІВСЬКОГО ЯК ОСОБИСТОСТІ, ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО І КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНЬОГО ДІЯЧА (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History; No. 2 (47) (2022); 67-74
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія; № 2 (47) (2022); 67-74
ISSN: 2523-4498
2786-6513
DOI: 10.24144/2523-4498.2(47).2022
Popis: This article attempts to investigate the development of Bohdan Khavarivskyi as a philologist, teacher, archivist, local historian, artist, personality, public-political and cultural-educational figure in the second half of the 20th century and the beginning of the 21st century. This significant list of his interests testifies to this person's uniqueness, comprehensiveness, and talent. Based on the analysis of archival materials, it was found that the formation of B. Khavarivskyi took place in the traditions of family upbringing, his parents and teachers who encouraged him to draw, write poems, recite, and sing was an example to follow in childhood. Bohdan-Roman was a comprehensively gifted individual who could realize his talents later in life. His activities were traced during his studies at the philological faculty of Chernivtsi State University. He attended the literary studio named after Stepan Budny, designed and edited its handwritten newspapers "Sunny Clarinets" and "Vesely Ostap," and gave speeches at scientific conferences. Acquaintance with famous Ukrainian science and culture figures from Chernivtsi contributed to his formation as a mature personality with an active life position and deep national convictions. It has been proven that the beginnings of his pedagogical work were connected to his teaching activities in a rural school in the Ternopil region. Over time, Bohdan Khavarivskyi worked as an educator in the dormitory of Ternopil Technical School № 2. Also, as a teacher at Ternopil Special Vocational Technical School № 3. It was found that the center of the future writer's organization, a professional center of artists, free from the restrictions of the standards of socialist realism, was formed in this educational institution. Subsequently, he was a senior researcher at the Ternopil Regional State Archives, a teacher at the Ternopil State Pedagogical Institute, the head of the public education department of the Ternopil Regional Executive Committee, the director of the State Archives of the Ternopil Region. It is known that he thoroughly mastered the subjects he taught. He practiced original modern forms and teaching methods, involved pupils and students in Ukrainian and world cultural achievements, and worked in close contact with the Ternopil Art Gallery, the Ternopil Museum of Local History, and the creative organizations of the city. He organized fine art weeks and involved artists from Ternopil and Lviv in exhibitions of paintings and graphics.
У статті зроблено спробу дослідити становлення Богдана Хаварівського як філолога, педагога, архівіста, краєзнавця, митця, особистості, громадсько-політичного і культурно-просвітнього діяча у другій половині ХХ – початку ХХІ ст. Цей значний перелік його зацікавлень свідчить про неординарність особи, його всебічність і талант. На підставі аналізу архівних матеріалів з’ясовано, що становлення Б. Хаварівського відбувалося на традиціях родинного виховання, прикладом для наслідування у дитинстві були його батьки, учителі, які стимулювали до малювання, написання віршів, декламування, співу. Богдан-Роман був всебічно обдарованою особистістю, зміг реалізувати свої таланти у подальшому житті. Простежено його діяльність під час навчання на філологічному факультеті Чернівецького державного університету: відвідував літературну студію імені Степана Будного, оформляв, редагував її рукописні газети «Сонячні кларнети» й «Веселий Остап», виступав з доповідями на наукових конференціях. Знайомство з відомими постатями української науки і культури Чернівців сприяло формуванню його як зрілої особистості з активною життєвою позицією, глибокими національними переконаннями. Доведено, що початки його педагогічної праці пов’язані з учительською працею у сільській школі на Тернопільщині. З часом Богдан Васильович працював вихователем гуртожитку Тернопільського технічного училища № 2, викладачем Тернопільського спеціального професійно-технічного училища № 3. З’ясовано, що саме у цьому навчальному закладі формувався осередок майбутньої письменницької організації, професійного осередку художників, вільних від обмеження стандартів соцреалізму. Згодом перебував на посаді старшого наукового співробітника Тернопільського обласного державного архіву, викладача Тернопільського державного педагогічного інституту, начальника управління народної освіти Тернопільського облвиконкому, директора Державного архіву Тернопільської області. Відомо, що він досконало знав предмети, які викладав, практикував оригінальні сучасні форми і методи навчання, залучав учнів і студентів до здобутків української та світової культури, працював у тісному контакті з Тернопільською картинною галереєю, Тернопільським краєзнавчим музеєм, творчими організаціями міста. Організовував тижні образотворчого мистецтва, залучав до виставок живопису і графіки роботи митців з Тернополя, Львова.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: