PHYTOPATHOGENIC BACTERIA OF GENERA ERWINIA, RALSTONIA, AGROBACTERIUM PLASMID PROFILES STUDIED BY DIFFERENT METHODS

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: Microbiology&Biotechnology; № 4(28) (2014); 36-43
Микробиология и биотехнология; № 4(28) (2014); 36-43
Мікробіологія і біотехнологія; № 4(28) (2014); 36-43
ISSN: 2076-0558
2307-4663
Popis: The aim of the study was to compare the results of the Gram-negative phytopathogenic bacteria plasmid isolation efficiency by various methods. Methods. The strains of phytopathogenic bacteria E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum were used. Plasmids isolation from the cells was carried out using alkaline Kado and Liu method, modified alkaline Kado and Liu method, modified Jensen method and Cross method. Plasmid DNA was analysed using electrophoresis in agarose gel. Results. On average, between 13% and 30% of the studied phytopathogenic strains contained extrachromosomal genetic elements. It was found that the extrachromosomal DNAs were isolated much better and bacterial chromosome was better eliminated using bacterial cells, grown on liquid selective medium (pectin or potato medium). Conclusion. The modified for phytopathogenic bacteria alkaline Kado and Liu method was the most suitable for plasmid DNA isolation from Gram-negative phytopathogenic bacteria E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum strains cells.
Метою дослідження було вивчення плазмідних профілів та ефективності виділення плазмід грамнегативних фітопатогенних бактерій різними методами. Методи. Використано штами фітопатогенних бактерій E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum. Виділення плазмідних ДНК з клітин бактерій здійснювали лужним методом Кадо і Ліу, модифікованим лужним методом Кадо і Ліу, модифікованим методом Дженсена та методом Кроса. Плазмідну ДНК аналізували за допомогою електрофорезу в агарозному гелі. Результати. Показано, що в середньому від 13% до 30% вивчених штамів фітопатогенних бактерій утримують позахромосомні генетичні елементи. Встановлено, що з клітин бактерій, які виросли на рідкому селективному середовищі (пектин або картопляне середовище), позахромосомні ДНК виділяються набагато ефективніше і бактеріальна хромосома краще елімінується. Висновок. Для виділення плазмідної ДНК з клітин штамів грамнегативних фітопатогенних бактерій E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum найбільш універсальним є модифікований для фітопатогенних бактерій лужний метод Кадо і Ліу.
Целью исследования было сравнение результатов эффективности выделения плазмид грамотрицательных фитопатогенных бактерий различными методами. Методы. Использовались штаммы фитопатогенных бактерий E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum. Выделение плазмид из клеток осуществлялось щелочным методом Кадо и Лиу, модифицированным щелочным методом Кадо и Лиу, модифицированным методом Дженсена и методом Кросса. Плазмидную ДНК анализировали при помощи электрофореза в агарозных гелях. Результаты. В среднем, от 13% до 30% изученных нами штаммов фитопатогенов содержат внехромосомные генетические элементы. Установлено, что из клеток бактерий, которые выросли в жидкой питательной среде (пектин или картофельная среда), внехромосомные ДНК выделяются намного лучше, и также бактериальная хромосома лучше элиминируется. Вывод. Для выделения плазмидных ДНК из клеток штаммов грамотрицательных фитопатогенных бактерий E. carotovora, A. tumefaciens, R. solanacearum наиболее универсальным является модифицированный для фитопатогенных бактерий щелочной метод Кадо и Лиу.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: