ПРОБЛЕМИ У ПРАКТИЧНОМУ ФУНКЦІОНУВАННІ ПОЛІТИЧНОГО РИНКУ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ: ПОГЛЯД ЗАХІДНИХ ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ШКІЛ
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: |
Чиказька школа економіки
вибори elections theory of social choice Chicago School of Economics political school of the South-East Coast of the USA voter выборы теория общественного выбора Чикагская школа экономики политическая школа Юго-Восточного побережья США избиратель виборець політична школа Південно-Східного узбережжя США теорія суспільного вибору |
Zdroj: | Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти; № 6 (2020); 8-18 International Relations: Theory and Practical Aspects; No. 6 (2020); 8-18 Международные отношения: теоретико-практические аспекты; № 6 (2020); 8-18 |
ISSN: | 2616-745X 2616-7794 |
Popis: | The article discusses the approaches of political market theories to the functioning of public administration, namely different views on the theory. The complex nature of the defined research goals and objectives presupposes the application of an integrated methodological approach based on modern systemic and research problems related to the functioning of modern party systems and political development. This offers a holistic view of the theory in the unity of conceptual and applied aspects. The leading method of research is the method of system analysis. The methodological principle presented in all sections of this article is the principle of dialectics, which made it possible to study the views of theorists, taking into account their internal contradictions and variability. It is important to note that in the sections devoted to the issues of political struggle, elements of structural and functional analysis are used. One of the principles of the research methodology is the provisions of the political realism theory, which indicate that the main subject of the system of international relations is the nation-state. The method of comparative analysis is useful for determining the common and special in political views. The main task of the social choice theory is to normatively solve such problems of democracy as the tyranny of the majority, the massification of culture and morals, inefficient government, demagoguery and the empty space of democracy (with people in office, most of which is a variable mass used to represent citizens in general), but by no means create an explanation for the whole spectrum of political life. The theory of social choice shows a possible option for the existence of a political system – however, on the other hand. В рамках данной статьи были рассмотрены подходы теорий политического рынка к функционированию государственного управления. Рассмотрены различные взгляды на теорию. Методология. Комплексный характер определенных исследовательских целей и задач обуславливает применение в статье комплексного методологического подхода, основанного на современных системных и исследовательских проблемах, касающихся функционирования современных партийных систем и политического развития. Предложено целостное рассмотрение теории в единстве концептуальных и прикладных аспектов. Ведущим методом исследования выбран метод системного анализа. Методологическим принципом, представленным во всех подразделениях этой статьи, является принцип диалектики, позволил исследовать взгляды теоретиков с учетом их внутренней противоречивости и изменчивости. Важно отметить, что в частях, посвященных рассмотрению проблематики политической борьбы, были применены элементы структурно-функционального анализа. Одной из основ методологии исследования были положения теории политического реализма, которые указывают на то, что главным субъектом системы международных отношений является национальное государство. Нормативно-ценностный метод был применен для выяснения значения конкретных факторов влияния культуры на процесс изменения отношений внутри политологических школ. Метод сравнительного анализа был полезным для определения общего и особенного в политических взглядах. Главной задачей теории общественного выбора было нормативно решить такие проблемы демократии, как тирания большинства, массовизация культуры и морали, наличие неэффективного правительства, демагогия и пустое пространство демократии (наличие на должностях людей, большинство которых представляет собой переменную массу, используемую для представления граждан в целом ), но отнюдь не создать объяснения для всего спектра политической жизни. Теория общественного выбора показывает возможный вариант существования политической системы, правда, с другой стороны. У межах цієї статті було розглянуто підходи теорій політичного ринку до функціонування державного управління. Розглянуто різні погляди на теорію. Комплексний характер визначених дослідницьких цілей і завдань зумовлює застосування у статті комплексного методологічного підходу, заснованого на сучасних системних і дослідницьких проблемах, що стосуються функціонування сучасних партійних систем і політичного розвитку. Цим запропоновано цілісний розгляд теорії в єдності концептуальних і прикладних аспектів. Провідним методом дослідження обрано метод системного аналізу. Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї статті, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити погляди теоретиків з урахуванням їхньої внутрішньої суперечливості й мінливості. Важливо зазначити, що в частинах, присвячених розглядові проблематики політичної боротьби, було застосовано елементи структурно-функціонального аналізу. Однією із засад методології дослідження були положення теорії політичного реалізму, які вказують на те, що головним суб’єктом системи міжнародних відносин є національна держава. Нормативно-ціннісний метод було застосовано для з’ясування значення конкретних чинників впливукультури на процес зміни відносин усередині політологічних шкіл. Метод порівняльного аналізу був корисним для визначення спільного й особливого в політичних поглядах. Головним завданням теорії суспільного вибору було нормативно розв’язати такі проблеми демократії як тиранія більшості, масовізація культури й моралі, наявність неефективного уряду, демагогія і порожній простір демократії (наявність на посадах людей, більшість який являє собою змінну масу, використовувану задля представлення громадян загалом), але аж ніяк не створити пояснення для всього спектра політичного життя. Теорія суспільного вибору показує можливий варіант існування політичної системи, щоправда, з іншого боку. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |