ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ ПОЧЕК У НЕДОНОШЕННЫХ ДЕТЕЙ С ГЕМОДИНАМИЧЕСКИ ЗНАЧИМЫМ ОТКРЫТЫМ АРТЕРИАЛЬНЫМ ПРОТОКОМ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Neonatology, surgery and perinatal medicine; Vol. 10 No. 4(38) (2020): NEONATOLOGY, SURGERY AND PERINATAL MEDICINE; 26-34
Неонатология, хирургия и перинатальная медицина; Том 10 № 4(38) (2020): НЕОНАТОЛОГИЯ, ХИРУРГИЯ И ПЕРИНАТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА; 26-34
Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина; Том 10 № 4(38) (2020): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА; 26-34
ISSN: 2226-1230
2413-4260
Popis: Introduction. Hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) leads to the “steal” phenomenon of the systemic circulation and renal hypoperfusion, which can contribute to the development of acute kidney injury (AKI). Aim of the study. To assess the frequency and severity of AKI according to the criteria of neonatal modification of KDIGO in premature infants with HSPDA. Material and research methods. We examined 74 premature infants (gestational age 29-36 weeks) who were treated in the department of anesthesiology and intensive care of newborns. The duration of observation was ten days from the first day of life. The patients were divided into three groups depending on the presence of patent ductus arteriosus (PDA) and its hemodynamic significance: group I - 40 children with HSPDA, group II - 17 children with PDA without hemodynamic disorders, group III - 17 children with closed arterial duct. Clinical examination and treatment of premature infants was carried out according to the generally accepted methods. In HSPDA, ibuprofen was used to close the ductus arteriosus for 32 premature babies, and restrictive infusion therapy for 8 ones. Doppler echocardiography was performed at 5-11 hours of life and then daily to determine the PDA, its size and hemodynamic significance. Diagnosis and stratification of the severity of acute kidney injury were carried out according to the criteria of neonatal modification KDIGO, for which the concentration of serum creatinine was studied on the first, third, fifth, seventh, tenth days and the level of urine output every 6-12 hours. Research results. AKI on the third day of life was diagnosed in 52.5% of children with HSPDA, which is 2.2 times more often than in children with PDA without hemodynamic significance (p 0.05, respectively). The serum creatinine concentration directly correlated with the closure time of the PDA. Analysis of the connection between the rate of closure of the PDA and the presence of AKI in the HSPDA group showed that in the case of late closure of the ductus arteriosus (at 3-5 days of life), 16 (94.1%) premature infants suffered from kidney damage versus 1 (5.9%) case among children, in which the duct closed in the first two days (OR = 36.57; CI: 4.02-332.34 p
Введение. Гемодинамически значимый открытый артериальный проток (ГЗОАП) приводит к феномену «обкрадывания» большого круга кровообращения и гипоперфузии почек, что может способствовать развитию острого повреждения почек (ОПП). Цель исследования. Оценить частоту и тяжесть ОПП по критериям неонатальной модификации KDIGO у недоношенных новорожденных с ГЗОАП. Материал и методы исследования. Обследовано 74 недоношенных ребенка (гестационный возраст 29-36 недель), которые находились на лечение в отделении анестезиологии и интенсивной терапии новорожденных. Длительность наблюдения - десять дней с первых суток жизни. Пациенты были разделены на три группы в зависимости от наличия открытого артериального протока (ОАП) и его гемодинамической значимости: I группа - 40 детей с ГЗОАП, II группа - 17 детей с ОАП без гемодинамических расстройств, III группа - 17 детей с закрытым артериальным протоком. Клиническое обследование и лечение недоношенных новорожденных осуществлялось по общепринятой методике. При ГЗОАП для закрытия артериального протока использовали для 32 недоношенных ибупрофен, для 8 - рестриктивную инфузионную терапию. Эхокардиография с допплерометрией выполнялась в 5-11 часов жизни и далее ежедневно для определения ОАП, его размера и гемодинамической значимости. Диагностика и стратификация степени тяжести ОПП проводились по критериям неонатальной модификации KDIGO, для чего изучались концентрация сывороточного креатинина в первые, третьи, пятые, седьмые, десятые сутки и уровень диуреза каждые 6-12 часов. Результаты исследования. ОПП на третьи сутки жизни было диагностировано у 52,5% детей с ГЗОАП, что в 2,2 раза чаще, чем у детей с ОАП без гемодинамической значимости (р0,05, соответственно). Концентрация сывороточного креатинина напрямую коррелировала со временем закрытия ОАП. Анализ связи скорости закрытия ОАП и наличия ОПП в группе ГЗОАП показал, что в случае позднего закрытия артериального протока (на 3-5 сутки жизни) повреждением почек страдали 16 (94,1%) недоношенных против 1 (5,9%) случая среди детей, у которых проток закрылся в первые двое суток (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34 р
Вступ. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію. Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин. Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р0,05 і ρ=0,324, р>0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: