Psychological Study on the Functional State of a Patient with Ischemic Stroke
Jazyk: | angličtina |
---|---|
Rok vydání: | 2023 |
Předmět: |
фізичне обмеження активності
psycho-physiological state rehabilitation measures реабілітаційні заходи тривога функціональний стан хворого functional state of the patient психофізіологічний стан rehabilitation potential physical limitation of activity anxiety реабілітаційний потенціал пасивність passivity |
Zdroj: | Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology"; No. 60 (2023): Collection of Research Papers ”Problems of Modern Psychology”; 51-72 Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології"; № 60 (2023): Збірник наукових праць “Проблеми сучасної психології”; 51-72 |
ISSN: | 2227-6246 2663-6956 |
DOI: | 10.32626/2227-6246.2023-60 |
Popis: | The purpose of this article is to present psychological study of the functional state of the patient. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The method of organizing an empirical research was used as an experimental method. The results of the research. The results show, that there are four primary clusters. They consist of one basic variable, with the help of which we identify them. These clusters characterize the current state of patients with ischemic stroke at the time of the start of rehabilitation measures. The interaction of “Factor of deviation from the autogenous norm, pathology of the somatic state” and “Factor of instability of health and well-being” make up the first and second primary clusters, which are dominant. “Anxiety Factor” and “The Factor of passivity, physical limitation of activity” form the third and the fourth primary clusters. Conclusions. Such interaction of the studied variables indicates the presence of psychological discomfort or a state of a physiological discomfort. It is a source of anxiety. In the first place, in order of significance, the restoration of lost motor functions appears in a case of such patients, when the patient feels only a certain anxiety from the view of his/her psycho-physiological state, without giving himself/herself an account of the reason for the presence of anxiety. The limits of psychological capabilities of patients are significantly narrowed – this is evidenced by the value of the interaction of the indicator “Factor of deviation from the autogenous norm, pathology of the somatic state” and “Anxiety Factor”. These indicators are quite low, although their rehabilitation potential is often high (forecast by a specialist neurologist). Such patients are not fully oriented to the process of physical rehabilitation, they have no or rather low motivation to engage in physical exercises. This should also be taken into account when planning and implementing rehabilitation measures, which we have done in the formative experiment. Мета дослідження – здійснити психологічне дослідження функціонального стану хворого. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Mетод організації емпіричного дослідження використовувався у якості експериментального методу. Результати дослідження. Було виділено чотири первинних кластери, що складаються з однієї базової змінної, яка характеризує актуальний стан хворих на мозковий інсульт на момент початку реабілітаційних заходів. Доведено, що взаємодія «Фактора відхилення від аутогенної норми, патології соматичного стану» і «Фактора нестабільності здоров’я та самопочуття» складають перший та другий первинні кластери, які є домінувальними. Показано, що «Фактор тривожності» і «Фактор пасивності, фізичного обмеження діяльності та активності» утворюють третій та четвертий первинні кластери. Висновки. Показано, що взаємодія досліджуваних змінних свідчить про наявність психологічного дискомфорту чи стану фізіологічного неблагополуччя, є джерелом тривоги. Доведено, що на першому місці, за значущістю, у таких хворих постає відновлення втрачених рухових функцій, хворий відчуває лише певне занепокоєння з огляду на свій психо- фізіологічний стан, не даючи собі звіту щодо причини наявності тривоги. Межі психологічних можливостей хворих значно звужені – про це свідчить значення показника взаємодії «Фактора відхилення від аутогенної норми, патології соматичного стану» і «Фактора тривожності». Ці показники є досить низькими, хоча їхній реабілітаційний потенціал часто буває високим (прогноз спеціаліста-невролога). Такі хворі повною мірою не зорієнтовані на процес фізичної реабілітації, у них відсутня або досить низька мотивація до занять фізичними вправами. Це також було враховано при плануванні та впровадженні реабілітаційних заходів у формувальному експерименті. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |