Intraoperative diagnosis of ureteral injuries in gynecological surgery
| Autor: | Sernyak, Yu.P., Roschin, Yu.V., Slobodyanyuk, E.N., Tkachenko, S.V., Fukszon, A.S., Kryshtopa, M.V., Mekh, V.A. |
|---|---|
| Jazyk: | ruština |
| Rok vydání: | 2017 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | UKRAINIAN JOURNAL OF SURGERY; № 3.34 (2017); 28-33 УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ ХИРУРГИИ; № 3.34 (2017); 28-33 УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ХІРУРГІЇ; № 3.34 (2017); 28-33 |
| ISSN: | 1997-2938 1999-1649 |
| Popis: | Травма сечоводів є одним з найбільш частих ускладнень гінекологічних операцій і зустрічається, за даними літератури, в 0,5–30 % випадків. Інтраопераційне розпізнавання травми сечоводу в гінекологічній практиці, за даними різних джерел літератури, відбувається в 7–39 % випадків і, як правило, виявляється в післяопераційному періоді. При цьому інтраопераційна ідентифікація травми сечоводу забезпечує найбільш своєчасну й ефективну її корекцію. У статті виконаний багатофакторний аналіз даних обстежень 161 пацієнтки, які перенесли гінекологічні операції, виділені найбільш значущі фактори ризику травми сечоводу і дана кількісна оцінка їх значущості. Розроблений спосіб класифікації хворих за ступенем ризику травми, принципи інтраопераційної діагностики ушкодження сечоводу з урахуванням ризику виникнення травми. Для ранньої, інтраопераційної, ідентифікації травми сечоводу необхідне дотримання наступних принципів діагностики: у пацієнток з низьким ступенем ризику пошкодження сечоводу у разі виникнення рясної ітраопераційної кровотечі або підозри на травму показано виконання цистоскопії або внутрішньовенне введення 5 мл 0,4% розчину индигокарміну. Якщо травму виключити не вдалося, показано залучення до операції уролога, ревізія сечовивідних шляхів, при необхідності — виконання уретроскопії; у пацієнток з високим ступенем ризику травми сечоводу показана установка jj-стентів або сечовивідних катетериків. При виникненні інтраопераційної кровотечі або підозрі на травму показана максимально можлива ревізія сечовивідних шляхів спільно з урологом, при можливості — внутрішньовенне введення 5–10 мл 0,4% розчину индигокарміну. Якщо травму виключити не вдалося, показано виконання цистоскопії і уретроскопії. Травма мочеточников является одним из наиболее частых осложнений гинекологических операций и встречается, по данным литературы, в 0,5–30 % случаев. Интраоперационное распознавание травмы мочеточника в гинекологической практике, по данным различных источников литературы, происходит в 7–39 % случаев и, как правило, выявляется в послеоперационном периоде. При этом интраоперационная идентификация травмы мочеточника обеспечивает наиболее своевременную и эффективную ее коррекцию. В статье выполнен многофакторный анализ данных обследований 161 пациентки, перенесшей гинекологические операции, выделены наиболее значимые факторы риска травмы мочеточника и дана количественная оценка их значимости. Разработан способ классификации больных по степени риска травмы, принципы интраоперационной диагностики повреждения мочеточника с учетом риска возникновения травмы. Для ранней интраоперационной идентификации травмы мочеточника необходимо соблюдение следующих принципов диагностики: у пациенток с низкой степенью риска повреждения мочеточника в случае возникновения обильного интраоперационного кровотечения или подозрения на травму показано выполнение цистоскопии или внутривенное введение 5 мл 0,4% раствора индигокармина. Если травму исключить не удалось, показано привлечение к операции уролога, ревизия мочевыводящих путей, при необходимости — выполнение уретроскопии; у пациенток с высокой степенью риска травмы мочеточника показана установка JJ-стентов или мочеточниковых катетериков. При возникновении интраоперационного кровотечения или подозрении на травму показана максимально возможная ревизия мочевыводящих путей совместно с урологом, при возможности — внутривенное введение 5–10 мл 0,4% раствора индигокармина. Если травму исключить не удалось, показано выполнение цистоскопии и уретроскопии. Ureteral injury is one of the most frequent complications in gynecological surgery and, according to the literature, occurs in 0.5–30 % of cases. Intraoperative detection of ureteral injury in gynecological practice, according to various literature sources, takes place in 7–39 % of cases; usually, it is revealed postoperatively. At the same time, intraoperative identification of ureteral injury provides the most timely and effective correction. The article deals with a multivariate analysis of survey data of 161 patients who have had gynecological surgery, it presents the most significant risk factors for ureteral injury and a quantitative assessment of their significance. A way to classify patients according to risk of injury is described. The principles of intraoperative diagnosis of ureteral damage are developed taking into account the risk of injury. For early intraoperative detection of ureteral injury, it is necessary to observe the following principles of diagnosis: in patients with a low risk of ureteral damage, in case of excessive intraoperative bleeding or suspected injury, cystoscopy or intravenous administration of 5 ml of 0.4% indigo carmine solution should be performed. If the injury was not eliminated, the urologist should be involved in the operation, the urinary tract is to be checked; if necessary, the ureteroscopy is performed; for patients with a high risk of ureteral injury, insertion of jj-stents or ureteral catheters is indicated. If intraoperative bleeding occurs or injury is suspected, the maximum possible revision of the urinary tract should be performed involving urologist, if possible — intravenous injection of 5–10 ml of 0.4 % indigo carmine solution. If the trauma was not eliminated, cystoscopy and ureteroscopy are indicated. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|