Платность специального природопользования как инструмент обеспечения сбалансированного использования природных ресурсов

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Problems of legality; No. 157 (2022); 147-163
Проблемы законности; № 157 (2022); 147-163
Проблеми законності; № 157 (2022); 147-163
ISSN: 2224-9281
2414-990X
Popis: In this paper, we have analyzed the problems of formation of the payment for special use of natural resources during the implementation of the concept of sustainable development and the need to conserve natural resources for present and future generations. Payment for special nature management is considered as one of the principles of environmental law, in particular the right to use natural resources, as part of the economic and legal mechanism for environmental protection and as the main feature and condition of special use of natural resources in economic activities. The historical aspect of the development of payment for special nature management in the environmental legislation and state environmental policy in Ukraine is studied. The attention is drawn to the inconsistence usage of payment for nature management as a principle in the state strategic documents of environmental orientation, which may be an obstacle to the implementation of balanced and economical use of natural resources policies. The role of payment for special use of natural resources within the framework of the economic and legal mechanism of environmental protection are considered, its fiscal nature as a source of filling the corresponding budgets and the scope of accumulated funds for resource conservation and environmental measures.Features and problems of payment in various spheres of nature management are analyzed. Gaps and inconsistencies in the modern environmental legislation on the regulation of paid or free usage of natural resources are highlighted.The importance of payment for nature management is emphasized concerning the fact that the relevant payments are a source of accumulation of budget funds and should be targeted; they compensate for the costs of protection, conservation and reproduction of natural resources and ecosystems; perform a stimulating function - encourage nature users, business entities to use natural resources rationally, economically and effectively.
Статья посвящена проблемам становления института платности специального использования природных ресурсов в условиях реализации концепции устойчивого развития и необходимости сохранения природных ресурсов для нынешнего и будущих поколений. Платность специального природопользования рассматривается как один из принципов экологического права, в частности, права природопользования, как составляющая экономико-правового механизма обеспечения охраны окружающей природной среды и как основной признак и условие осуществления специального использования природных ресурсов в процессе хозяйственной деятельности. Исследуется исторический аспект развития платности специального природопользования в экологическом законодательстве и государственной экологической политике Украины. Обращается внимание на непоследовательность применения платности природопользования как принципа в государственных стратегических документах экологического направления, что может мешать реализации политики сбалансированного и экономного использования природных ресурсов. Рассматривается место и роль платы за специальное использование природных ресурсов в рамках действия экономико-правового механизма обеспечения охраны окружающей среды, исследуются ее фискальный характер как источники наполнения соответствующих бюджетов и направление аккумулированных средств на ресурсосберегающие и природоохранные мероприятия. Анализируются особенности и проблемы взимания платы в разных сферах природопользования. Выделяются пробелы и несоответствия в современном экологическом законодательстве по регулированию платного или бесплатного использования природных ресурсов. Подчеркивается важность платности природопользования в том, что соответствующие платежи являются источником аккумуляции бюджетных средств и должны иметь целевую направленность; они компенсируют расходы, связанные с охраной, сбережением и воспроизводством природных ресурсов и экосистем; выполняют стимулирующую функцию - поощряют природопользователей, субъектов хозяйственной деятельности рационально, экономно и одновременно эффективно использовать природные ресурсы.
Стаття присвячена проблемам становлення інституту платності спеціального використання природних ресурсів в умовах реалізації концепції сталого розвитку та необхідності збереження природних ресурсів для теперішнього та майбутніх поколінь. Платність спеціального природокористування розглядається як один із принципів екологічного права, зокрема права природокористування, як складова економіко-правового механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища та як основна ознака та умова здійснення спеціального використання природних ресурсів у процесі господарської діяльності. Досліджується історичний аспект розвитку платності спеціального природокористування в екологічному законодавстві та державній екологічній політиці України. Звертається увага на непослідовність застосування платності природокористування як принципу у державних стратегічних документах екологічного спрямування, що може заважати реалізації політики щодо збалансованого та ощадливого використання природних ресурсів. Розглядається місце і роль плати за спеціальне використання природних ресурсів у рамках дії економіко-правового механізму забезпечення охорони довкілля, досліджуються її фіскальний характер як джерела наповнення відповідних бюджетів та сфера спрямування акумульованих коштів на ресурсозберігаючі та природоохоронні заходи. Аналізуються особливості та проблеми справляння плати у різних сферах природокористування. Виокремлюються прогалини та невідповідності в сучасному екологічному законодавстві щодо регулювання платного або безоплатного використання природних ресурсів.Підкреслюється важливе значення платності природокористування в тому, що відповідні платежі є джерелом акумуляції бюджетних коштів і повинні мати цільову спрямованість; вони компенсують витрати, пов‘язані з охороною, збереженням та відтворенням природних ресурсів та екосистем; виконують стимулюючу функцію – заохочують природокористувачів, суб‘єктів господарської діяльності раціонально, ощадливо й водночас ефективно використовувати природні ресурси.
Databáze: OpenAIRE