SOWIECKI OKRES HISTORYCZNY I HOLOKAUST W USTNYCH BADANIACH HISTORYCZNYCH: MIĘDZY PAMIĘCIĄ SPOŁECZNĄ A OSOBISTĄ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Intermarum history policy culture; No. 9 (2021): Intermarum: history, policy, culture; 121-138
INTERMARUM: historia, polityka, kultura; Nr 9 (2021): Intermarum: historia, polityka, kultura; 121-138
Інтермарум: історія, політика, культура; № 9 (2021): Інтермарум: історія, політика, культура; 121-138
ISSN: 2518-7694
2518-7708
Popis: The aim of this paper is to examine the mechanisms of action of individual and collective memory on the features of remembering/ forgetting / interpreting complex pages of history.The use of oral historical memories has allowed to trace the level of influence of stereotypes and dominant (official) historical narratives that were formed both in the Soviet period and in the independence era.The methodological basis of the study is the tools of oral, social history and the history of everyday life. Scientific novelty. The article is written on the basis of oral historical evidence. The article focuses on the issues that break stereotypes about Jews formed during the Soviet period. The collected evidence constitutes an important source of information that explains the peculiarities of the formation of social memory and political factors that determine the agenda of historical policy in a given period. Conclusions. The article considers several blocks of problems that reflect the most typical stereotypes, fixed at the level of consciousness, behavioral attitudes, partially presented (or omitted) facts from history, which to some extent destroy them. The memoirs used in the article, which were collected in the framework of the project "Voices" in2020in Zhytomyr region (in which the author has participated), reflect the similarity of general ideas, assessments, tone, and memory stereotypes about anti-Semitism, the legitimacy of the Holodomor’s status of the genocide directed exclusively against ethnic Ukrainians, the role and place of Jews in the victory over Nazism, the peculiarities of evacuation, and the issues of preserving and honoring the memory of those killed during the Holocaust.At the same time, those memoirs demonstrate the differences between collective and individual memory, which preserves plots that to some extent destroy stereotypical attitudes that have long been ingrained in the mind and, accordingly, influenced the formation of social memory. The analysis of the interviews shows that oral history has significant source potential for studying various issues and sections of Soviet and modern history that await their researchers.
Celem pracy jest zbadanie mechanizmów działania pamięci indywidualnej i zbiorowej na cechy pamięci / zapominania / interpretacji złożonych kart historii. Wykorzystanie ustnych wspomnień historycznych pozwala prześledzić poziom wpływu stereotypów i dominujących (oficjalnych) narracji historycznych, które ukształtowały się zarówno w okresie sowieckim, jak i w czasach niepodległości. Podstawą metodologiczną badania są narzędzia historii mówionej, społecznej i historii życia codziennego. Nowość naukowa. Artykuł skupia się na zagadnieniach łamiących stereotypy o Żydach ukształtowane w okresie sowieckim. Zebrany materiał dowodowy jest ważnym źródłem informacji wyjaśniających specyfikę kształtowania się pamięci społecznej oraz czynniki polityczne, które wyznaczają program polityki historycznej w danym okresie. Wnioski. Artykuł rozważa kilka bloków problemów, które odzwierciedlają najbardziej typowe stereotypy, utrwalone na poziomie świadomości, postawy behawioralne, częściowo przedstawione (lub pominięte) fakty z historii, które w pewnym stopniu je niszczą. Wykorzystane w artykule wspomnienia, które zostały zebrane w ramach projektu „Głosy” w 2020 roku w obwodzie żytomierskim, w którym autorka uczestniczyła, odzwierciedlają podobieństwo ogólnych wyobrażeń, ocen, tonów i stereotypów pamięciowych dotyczących antysemityzmu, legitymizacja Hołodomoru status ludobójstwa skierowanego wyłącznie na etnicznych Ukraińców, rola i miejsce Żydów w zwycięstwie nad nazizmem, specyfika ewakuacji oraz problemy zachowania i uhonorowania pamięci poległych podczas Holokaustu. Jednocześnie ukazują różnice między pamięcią zbiorową a indywidualną, która zachowuje wątki, które w pewnym stopniu niszczą od dawna zakorzenione w umyśle stereotypowe postawy, a w konsekwencji wpłynęły na kształtowanie się pamięci społecznej. Analiza wywiadu pokazuje, że historia mówiona ma znaczny potencjał źródłowy do badania różnych problemów i fragmentów historii sowieckiej i współczesnej, które czekają na badaczy.
Метою роботи є дослідження механізмів дії індивідуальної та колективної пам’яті на особливості пам’ятання/забування/трактування складних сторінок історії. Використання усноісторичних спогадів дозволяє відстежити рівень впливовості стереотипів та домінуючих (офіційних) історичних наративів, що формувались як в радянській період, так і у добу незалежності. Методологічною основою дослідження є інструментарій усної, соціальної історії та історії повсякденності. Наукова новизна. Стаття написана на основі усноісторичних свідчень. Зосереджено увагу на питаннях, які руйнують стереотипні уявлення щодо євреїв, що формувались у радянській період. Зібрані матеріали виступають важливим джерелом інформації, яка пояснює особливості формування соціальної пам’яті та політичних факторів, що визначають порядок денний історичної політики в той чи інший період. Висновки. У статті розглянуто декілька блоків проблем, які відображають найбільш типові стереотипи, закріплені на рівні свідомості, поведінкових установок, частково представлених (або замовчуваних) фактів з історії, що певною мірою їх руйнують. Використані в статті спогади, які були зібрані в межах реалізації проєкту «Голоси» у 2020 р. на Житомирщині, в якому брала участь авторка матеріалу, відображають подібність загальних уявлень, оцінок, тональності та пам’яттєвих стереотипів щодо проявів антисемітизму, правомірності закріплення за Голодомором статусу геноциду, спрямованого виключно проти етнічних українців, ролі і місця євреїв у перемозі над нацизмом, особливостей евакуації та проблем збереження й вшанування пам’яті загиблих під час Голокосту. Разом з тим, вони демонструють наявність розбіжностей між колективною та індивідуальною пам’ятттю, яка зберігає сюжети, що певною мірою руйнують стереотипні установки, що протягом тривалого часу вкорінювались у свідомість, й відповідно, впливали на формування соціальної пам’яті. Аналіз інтерв’ю доводить, що усна історія має значний джерельний потенціал для вивчення різних проблем та зрізів радянської та новітньої історії, які чекають на своїх дослідників.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: