Фoтocинтетична прoдуктивнicть кукурудзи залежно від агротехнологічних заходів

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet; No. 28 (2020); 209–221
Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків; № 28 (2020); 209–221
ISSN: 2410-1281
Popis: Purpose. To determine the indicators of photosynthetic productivity of maize hybrids depending on agro-technological measures in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The research used biological – field research and statistical methods – descriptive statistics and analysis of variance. Results. The maximum values ​​of leaf surface area in the hybrid DN PIVIHA in the phase of milk ripeness were with the use of mineral nutrition system (N240P120K40) at a plant density of 75 thousand pieces/ha – 38.79 thousand m2, and in the hybrid DN ORLIK for the same experiments – 39.99 thousand m2. Accordingly, the maximum leaf area in the hybrid DN SARMAT in the phase of milk ripeness was with the use of mineral nutrition system (N240P120K40) at a plant density of 65 thousand pieces/ha – 38.94 thousand m2. In the phase of milk ripeness, corn plants on average according to the experiment formed a fairly decent reserves of dry matter – at the level of 14.42 t/ha. Similarly, the best indicators of dry matter accumulation were in the hybrids of DNPIVYHA and DN ORLYK were the variants of the organo-mineral system of fertilizer and density of 75 thousand pieces/ha – 16.12 and 16.93 t/ha, and in the hybrid of DN SARMAT by density in 65 thousand pieces/hectare – 18.03 thectare. Similar patterns of dry matter accumulation were observed at the time of full maturity of plants. In the milk-full maturity phase, the best in terms of photosynthetic potential were the variants of the application of the mineral fertilizer system (N240P120K40) and the density of 75 thousand pieces/ha – 0.49, 0.53 and 0.59 thousand m2/ha in the hybrids DNPIVYHA, DN ORLYK and DN SARMAT. Although the last hybrid at a density of 65housand units/ha AF did not differ significantly – 0.56 thousand m2/ha. Conclusions. The generalization of the data confirms the general biological patterns of formation of corn leaf area by corn plants. At the same time, we do not observe significant differentiation between hybrids of different maturity groups. What is most likely caused by the peculiarities of the formation of optimal crops of corn in accordance with the density of crops. The use of organic fertilizers for fertilization of maize hybrids contributed to the formation of better parameters of net plant productivity of all studied maize hybrids compared to the mineral fertilizer system.
Мета. Визначити показники фотосинтетичної продуктивності гібридів кукурудзи залежно від агротехнологічних заходів у Правобережному Лісостепу України. Методи. У дослідженнях використані біологічні (проведення польових досліджень) та статистичні (описова статистика та дисперсійний аналіз) методи. Результати. Максимальні значення площі листкової поверхні у фазу молочної стиглості в гібрида ДН ПИВИХА були за застосування мінеральної системи живлення (N240P120K40) за густоти рослин 75тис. шт./га – 38,79 тис. м2, а в гібрида ДН ОРЛИК за цих же варіантів досліду – 39,99тис.м2. Відповідно максимальна площа листя в гібрида ДН САРМАТ у фазу молочної стиглості була за застосування мінеральної системи живлення (N240P120K40) за густоти рослин 65тис. шт./га – 38,94 тис. м2. У фазу молочної стиглості рослини кукурудзи в середньому по досліду сформували доволі пристойні запаси сухої речовини – на рівні 14,42т/га. Аналогічно кращими за показниками накопичення сухої речовини в гібридів ДН ПИВИХА та ДН ОРЛИК були варіанти органо-мінеральної системи удобрення та густоти 75тис. шт./га – 16,12 та 16,93т/га, а в гібрида ДН САРМАТ за густоти в 65 тис. шт./га – 18,03 т/га. Аналогічні закономірності накопичення сухої речовини спостерігались і на час повної стиглості рослин. У фазу молочна – повна стиглість кращими за фотосинтетичним потенціалом були варіанти в гібридів ДН ПИВИХА, ДН ОРЛИК та ДН САРМАТ за застосування мінеральної системи удобрення (N240P120K40) та густоти 75тис. шт./га – 0,49, 0,53 та 0,59тис. м2/га. Хоча в останнього гібриду за густоти в 65 тис. шт./га ФП не значно відрізнявся – 0,56тис. м2/га. Висновки. Узагальнення даних підтверджує загальнобіологічні закономірності формування рослинами кукурудзи площі листя. Водночас значної диференціації між гібридами різних груп стиглості нами не спостерігається. Що, найімовірніше, спричинене особливостями формування оптимальних посівів кукурудзи відповідно до їх густоти. Використання органічних добрив для удобрення гібридів кукурудзи сприяло формуванню кращих параметрів чистої продуктивності рослин усіх досліджуваних гібридів кукурудзи порівняно з мінеральною системою удобрення.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: