Кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять у дію застереження пп. «b» п. 3 ст. 35 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Autor: Deshko, Lyudmyla
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Juridical Science; № 1 (7) (2019); 10-14
ISSN: 2523-4145
2523-4153
Popis: The article analyzes the condition for acceptability of individual applications to the European Court of Human Rights, which was introduced by The Protocol No. 14 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the "substantial damage to which the applicant suffered" as well as the circumstances that introduce the reservation of paragraphs "B" clause 3 of the Art. 35 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and their qualification features.It has been found that the European Court of Human Rights, even assuming that the applicant did not suffer material damage cannot declare as inadmissible any individual claim that raises the question: the adoption of law, interpretation of the norms of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, national right. It has been established that the respect for human rights, even if there is a presumption that the applicant did not suffer material damage, requires announcement as an admissible by the European Court of Human Rights such an individual application, since it has raised issues of a general nature regarding the observance of the norms of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: 1) the necessity to clarify the obligations of the State under the Convention; 2) to compel the respondent State to resolve a structural problem affecting the interests of other persons in the same position as the applicant. The following conditions have been identified in the presence of which respect for human rights does not require consideration of the statement by the European Court of Human Rights: 1) the relevant national legislation and practice changed, and similar issues had already been resolved in other cases that the European Court of Human Rights reviewed; 2) the relevant law was canceled and the statement had only a historical character; 3) The European Court of Human Rights or the Council of Ministers have already considered this issue as a complex issue
В статье проанализировано условие приемлемости индивидуальных заявлений в Европейский суд по правам человека, которое было введено Протоколом №14 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод - «существенный вред, который понес заявитель», а также обстоятельства, которые вводят в действие оговорку пп. «b» п. 3 ст. 35 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, и их квалификационные признаки.Установлено, что Европейский суд по правам человека, даже предполагая, что заявитель не понес существенного вреда, не может объявить неприемлемой любую индивидуальную жалобу, которая поднимает вопрос: применения права, толкования норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод, национального права. Установлено, что принцип уважения прав человека, даже если есть предположение, что заявитель не понес существенного вреда, требует объявления Европейским судом по правам человека приемлемой индивидуальную жалобу, в которой затронуты вопросы общего характера, касающиеся соблюдения норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод: 1) необходимость уточнить обязательства государств-участников Конвенции; 2) заставить государство-ответчика разрешить структурную проблему, затрагивающую интересы других лиц, находящихся в таком же положении, как и заявитель. Выделены такие условия, при наличии которых принцип уважения прав человека не требует рассмотрения заявления Европейским судом по правам человека: 1) соответствующее национальное законодательство и практика его применения были изменены, а подобные вопросы уже были разрешены в других делах, рассмотреных Европейским судом по правам человека; 2) соответствующий закон был отменен и заявление имеет только исторический характер; 3) Европейский суд по правам человека или Совет Министров уже рассмотрели этот вопрос как комплексную проблему
В статті проаналізовано умову прийнятності індивідуальних заяв до Європейського суду з прав людини, що була запроваджена Протоколом №14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – «суттєва шкода, якої зазнав заявник», а також обставини, що вводять у дію застереження пп. «b» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та їх кваліфікаційні ознаки.З’ясовано, що Європейський суд з прав людини, навіть припускаючи, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, не може оголосити неприйнятною будь-яку iндивiдуальну заяву, яка порушує питання: застосування права, тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, національного права. Встановлено, що повага до прав людини, навіть якщо є припущення, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, вимагає оголошення Європейським судом з прав людини прийнятною таку індивідуальну заяву оскільки в ній були порушені питання загального характеру щодо дотримання норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 1) необхідність уточнити зобов’язання держав згідно з Конвенцією; 2) примусити державу-відповідача вирішити структурну проблему, яка зачіпає інтереси інших осіб, що знаходяться у такому ж становищі, що й заявник. Виділено такі умови, за наявності яких повага до прав людини не вимагає розгляду заяви Європейським судом з прав людини: 1) відповідне національне законодавство та практику його застосування було змінено, а подібні питання вже було вирішено в інших справах, які розглянув Європейський суд з прав людини; 2) відповідний закон було скасовано, а заява мала лише історичний характер; 3) Європейський суд з прав людини або Рада Міністрів вже розглянули це питання як комплексну проблему
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: