THE RESULTS OF SURGICAL TREATMENT OF SPRENGEL'S DEFORMITY DEPENDING ON THE PATIENTS’ AGE
Autor: | Danilov, A. A., Rybalchenko, V. F., Gorbatyuk, O. M. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: | |
Zdroj: | Neonatology, surgery and perinatal medicine; Том 10, № 1(35) (2020): NEONATOLOGY, SURGERY AND PERINATAL MEDICINE; 35-42 Неонатология, хирургия и перинатальная медицина; Том 10, № 1(35) (2020): НЕОНАТОЛОГИЯ, ХИРУРГИЯ И ПЕРИНАТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА; 35-42 Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина; Том 10, № 1(35) (2020): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА; 35-42 |
ISSN: | 2226-1230 2413-4260 |
Popis: | Introduction. Despite the developments, up to now, such questions as the effectiveness of surgical treatment of Sprengel's deformity in children older than 7 years; elimination of the cosmetic defect caused by scapular hypoplasia and shoulder girdle shortening; and prevention of neurological disorders caused by the brachial plexus compression remain debatable.Objective. Effectiveness evaluation of surgical treatment of Sprengel's deformity in patients of various age groups, and the improvement of the results of surgical correction of high scapula.Materials and methods. Treatment data of 14 patients with high scapula were analyzed. To compare the effectiveness evaluation of surgical treatment, patients were divided into 2 groups: I group - 6 children (42.8 %) aged 4 to 8 years; II group - 8 children (57.2 %) aged 9 to 16 years. During examination, the active and passive shoulder abduction alongside with its rotation was measured in degrees. Shoulder girdles length and the size of transverse and longitudinal scapula bodies were measured in the radiographs of both shoulders. Diameters of the articular surface and the head of the shoulder were determined.Results. Analysis of the clinical manifestations of the disease showed that diagnosis in children under 2 years of age was noted only in 2 (14.3 %) cases with a bone form of the disease. Deformity in other patients was regarded as a manifestation of scoliosis, an anomaly in the development of the cervical spine according to the Clinnel-Feil type, the presence of cervical ribs, and a benign bone tumor. Restriction of shoulder abduction was a symptom that drew parents’ attention. All patients underwent surgery. Analysis of the results of surgical treatment of two groups of patients showed that the scapula position along its lower corner corresponded to the opposite side in the first group of patients. There was symmetry in the position of the spine of the scapula. All patients of the first group had shortening of the shoulder girdle due to the decrease of scapula lateral size, which ranged from 2.5 to 3 cm, depending on the age of the patient. Further observation over the next 2 years showed that the difference in the scapula transverse size decreased to 1.2-1.5 cm in 5 (35.7 %) cases. Scapula transverse size before surgery was reduced from 3.1 up to 4.5 cm. in patients of the second group, depending on the form of Sprengel's deformity. 6 months after the operation, scapula position in its lower corner was equal to the indices of a healthy half of the body. Therefore, a comparative analysis of the anatomical data during the follow-up period after surgery up to 2 years showed that patients of the first age group had a tendency to improve indicators of scapular size and shoulder length. Analysis of the shoulder joint function in the form of shoulder abduction showed that its average increase was 700 in patients of the first group, and only 500 in patients of the second group.Conclusions. Surgical treatment of high scapula gives a positive result in children older than 7-8 years in the form of cosmetic defect elimination and some improvement in the range of shoulder joint motion. Functional indicators in children of a younger age group are better, however, lagging in scapula growth and shortening of the shoulder girdle is possible. Sharp shortening of the shoulder girdle while pulling shoulders back can be corrected by lengthening the spine of the scapula with the help of osteotomy method and replacing the defect with a bone allograft. Актуальность. Невзирая на разработки, до настоящего времени остаются дискуссионными вопросы, касающиеся эффективности оперативного лечения болезни Шпренгеля у детей старше 7-летнего возраста, устранение косметического дефекта, связанного с гипоплазией лопатки и укорочением надплечья, предупреждение неврологических нарушений, связанных с компрессией стволов плечевого сплетения.Цель исследования: оценка эффективности хирургического лечения болезни Шпренгеля у пациентов различных возрастных групп, улучшение результатов хирургической коррекции высокого стояния лопатки.Материалы и методы исследования. Проанализированы данные, полученные при лечении 14 больных с высоким стоянием лопатки. Для сравнительной оценки эффективности хирургического лечения выделено 2 группы пациентов: І группа – 6 (42, 8%) детей в возрасте от 4 до 8 лет; ІІ группа – 8 (57,2 %) детей в возрасте от 9 до 16 лет. В плане обследования измерялось в градусах активное и пассивное отведение плеча, а также его ротация. На рентгенограммах обоих плечевых поясов измерялась длина надплечий, поперечные и продольные размеры тела лопатки. Определялись диаметры суставной поверхности и головки плеча.Результаты исследования. Анализ клинических проявлений заболевания показал, что постановка диагноза у детей до 2 лет отмечена только в 2 (14,3 %) случаях с костной формой заболевания. У остальных больных деформация расценивалась как проявление сколиоза, аномалия развития шейного отдела позвоночника по типу Клиннель-Фейля, наличие шейных ребер, доброкачественной костной опухоли. Симптомом, на который обращали внимание родители, было ограничение отведения плеча. Все больные оперированы. Анализ результатов оперативного лечения двух групп пациентов показал, что в первой группе больных положение лопатки по нижнему ее углу соответствовало противоположной стороне. Имелась симметрия и по положению остей лопаток. У всех больных первой группы имелось укорочение надплечья за счет уменьшения поперечного размера лопатки, которое колебалось от 2,5 до 3 см в зависимости от возраста больного. Дальнейшее наблюдение на протяжении 2 лет показало, что в 5 (35,7 %) случаях разница в поперечном размере лопатки уменьшилась и составила 1,2-1,5 см. У больных второй группы поперечный размер лопатки до операции был уменьшен от 3,1 до 4,5 см, что зависело от формы болезни Шпренгеля. Через 6 месяцев после операции стояние лопатки по нижнему ее углу равнялось показателям здоровой половины туловища. Следовательно, сравнительный анализ анатомических данных в срок наблюдения после операции до 2 лет показал, что у больных первой возрастной группы прослеживалась тенденция улучшения показателей размеров лопатки и длины надплечья. Анализ функции плечевого сустава в виде отведения плеча показал, что у больных первой группы его среднее увеличение составило 700, в то время как у больных второй группы только 500.Выводы. Оперативное лечение высокого состояния лопатки дает положительный результат у детей старше 7-8 лет в виде устранения косметического дефекта и некоторого улучшения объема движений в плечевом суставе. У детей младшей возрастной группы функциональные показатели лучше, однако, возможно отставание роста лопатки и укорочение надплечья. При наличии резкого укорочения надплечья после низведения лопатки возможна его коррекция посредством удлинения ости методом остеотомии и замещения дефекта костным аллотрансплантатом. Актуальність. Незважаючи на розробки, до теперішнього часу залишаються дискусійними питання, що стосуються ефективності оперативного лікування хвороби Шпренгеля у дітей старше 7-річного віку, усунення косметичного дефекту, пов'язаного з гіпоплазією лопатки і укороченням надпліччя, попередження неврологічних порушень, пов'язаних з компресією стовбурів плечового сплетіння.Мета роботи: оцінка ефективності хірургічного лікування хвороби Шпренгеля у пацієнтів різних вікових груп, поліпшення результатів хірургічної корекції високого стану лопатки.Матеріали і методи дослідження. Проаналізовано дані, отримані при лікуванні 14 хворих з високим стоянням лопатки. Для порівняльної оцінки ефективності хірургічного лікування виділено 2 групи пацієнтів: І група – 6 (42,8 %) дітей у віці від 4 до 8 років; ІІ група – 8 (57,2 %) дітей у віці від 9 до 16 років. У плані обстеження вимірювалося в градусах активне і пасивне відведення плеча, а також його ротація. На рентгенограмах обох плечових поясів вимірювалася довжина надплечій, поперечні і поздовжні розміри тіла лопатки. Визначалися діаметри суглобової поверхні і головки плеча.Результати дослідження. Аналіз клінічних проявів захворювання показав, що постановка діагнозу у дітей до 2 років відзначена тільки у 2 (14,3 %) випадках з кістковою формою захворювання. У решти хворих деформація розцінювалась як прояв сколіозу, аномалія розвитку шийного відділу хребта за типом Кліннель-Фейля, наявність шийних ребер, доброякісної кісткової пухлини. Симптомом, на який звертали увагу батьки, було обмеження відведення плеча. Всі хворі оперовані. Аналіз результатів оперативного лікування двох груп пацієнтів показав, що в першій групі хворих положення лопатки по нижньому кутку відповідало протилежному боку. Була симетрія й відповідно положенню остей лопаток. У всіх хворих першої групи було вкорочення надпліччя за рахунок зменшення поперечного розміру лопатки, яке коливалося від 2,5 до 3 см залежно від віку хворого. Подальше спостереження протягом 2 років показало, що у 5 (35,7 %) випадках різниця в поперечному розмірі лопатки зменшилася і становила 1,2-1,5 см. У хворих другої групи поперечний розмір лопатки до операції був зменшений від 3,1 до 4,5 см, що залежало від форми хвороби Шпренгеля. Через 6 місяців після операції стояння лопатки по нижньому кутку дорівнювало показникам здорової половини тулуба. Отже, порівняльний аналіз анатомічних даних у загальному не змінився після операції до 2 років, і показав, що у хворих першої вікової групи простежувалася тенденція щодо поліпшення показників розмірів лопатки і довжини надпліччя. Аналіз функції плечового суглоба у вигляді відведення плеча показав, що у хворих першої групи його середнє збільшення склало 700, у той час як у хворих другої групи – тільки 500.Висновки. Оперативне лікування високого стану лопатки дає позитивний результат у дітей старше 7-8 років у вигляді усунення косметичного дефекту і деякого поліпшення обсягу рухів в плечовому суглобі. У дітей молодшої вікової групи функціональні показники кращі, проте можливо відставання росту лопатки і вкорочення надпліччя. При наявності різкого вкорочення надпліччя після зведення лопатки можлива його корекція за допомогою подовження ості методом остеотомії ій заміщення дефекту кістковим алотрансплантатом. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |